особисто
ОСОБИ́СТО, присл.
1. Власною особою; сам, персонально.
Бутаков особисто з’явився до нього з візитом, Федяєв прийняв його ввічливо й люб’язно (Тулуб, В степу.., 1964, 241);
Майор Воронцов надавав великого значення цим навчанням. Бої штурмових груп він контролював особисто (Гончар, III, 1959, 208).
2. Безпосередньо, не через когось.
Дуже тішуся, що доведеться мені особисто познайомитися з Вами (Коцюб., III, 1956, 265);
Наше село нараховує п’ятдесят одну хату. Місце неабияке, історичне. Мені особисто казав дід Дем’ян, коли ми з ним пасли колгоспну череду (Ю. Янов., І, 1958, 307).
3. з особ. займ. Уживається при висловленні погляду конкретної особи на що-небудь, її ставлення до чогось (відповідно до її переконань, смаків, уподобань і т. ін.).
У всякім разі такі, якими вони показуються на сеансах, вони.. мені особисто дуже несимпатичні (Л. Укр., V, 1956, 396);
Я особисто шкодую, що в ній [книзі] немає деяких східних, "орієнтальних" і взагалі мандрівницьких поезій Тихонова, зокрема поезій про Кавказ (Рильський, IX, 1962, 50).
Значення в інших словниках
- особисто — особи́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- особисто — Власною персоною <�особою> і п. ф. від ОСОБИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
- особисто — присл. 1》 Власною особою; сам, персонально. 2》 Безпосередньо, не через когось. 3》 з особ. займ. Уживається при висловленні погляду конкретної особи на що-небудь, її ставлення до чогось (відповідно до її переконань, смаків, уподобань і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- особисто — ОСОБИ́СТО, присл. 1. Власною особою; персонально. Бутаков особисто з'явився до нього з візитом, Федяєв прийняв його ввічливо й люб'язно (З. Тулуб); Майор Воронцов надавав великого значення цим навчанням. Бої штурмових груп він контролював особисто (О. Словник української мови у 20 томах
- особисто — Особисто нар. Лично. Словник української мови Грінченка