особисто
особи́сто
присл.
1》 Власною особою; сам, персонально.
2》 Безпосередньо, не через когось.
3》 з особ. займ. Уживається при висловленні погляду конкретної особи на що-небудь, її ставлення до чогось (відповідно до її переконань, смаків, уподобань і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- особисто — особи́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- особисто — Власною персоною <�особою> і п. ф. від ОСОБИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
- особисто — ОСОБИ́СТО, присл. 1. Власною особою; персонально. Бутаков особисто з'явився до нього з візитом, Федяєв прийняв його ввічливо й люб'язно (З. Тулуб); Майор Воронцов надавав великого значення цим навчанням. Бої штурмових груп він контролював особисто (О. Словник української мови у 20 томах
- особисто — ОСОБИ́СТО, присл. 1. Власною особою; сам, персонально. Бутаков особисто з’явився до нього з візитом, Федяєв прийняв його ввічливо й люб’язно (Тулуб, В степу.., 1964, 241); Майор Воронцов надавав великого значення цим навчанням. Словник української мови в 11 томах
- особисто — Особисто нар. Лично. Словник української мови Грінченка