охоронник
ОХОРО́ННИК, а, ч. Те саме, що охоро́нець 1.
Робітники розходились, поспішаючи до своїх приладів. А тих, хто прибігав, охоронники до цеху вже не підпускали (Шовк., Інженери, 1956, 374);
Коли заарештований під конвоєм охоронника зник у коридорі, до кабінету слідчого зайшов з сусідньої кімнати його помічник (Кол., Терен.., 1959, 261);
Не дуже радувало те, що невдалік, на сірій дорозі, купкою стояли охоронники, а серед них виділявся немолодий.. старший стражник (Стельмах, І, 1962, 573).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охоронник — охоро́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- охоронник — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика
- охоронник — -а, ч. Те саме, що охоронець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- охоронник — ОХОРО́ННИК, а, ч. Те саме, що охоро́нець 1. Робітники розходились, поспішаючи до своїх приладів. А тих, хто прибігав, охоронники до цеху вже не підпускали (Ю. Словник української мови у 20 томах
- охоронник — ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто охороняє кого-, що-небудь), ОХОРО́ННИК, ХРАНИ́ТЕЛЬ заст.; РИ́НДА іст. (при князях, царях); ЦЕ́РБЕР зневажл. (дуже пильний і злий). Він, як виросте, то якраз і стане на варті гирла й лиману, буде охоронцем птахів і риб (О. Словник синонімів української мови