писатися

ПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, недок.

1. перех. і без додатка, перев. в 3-й ос. Вживатися за існуючими правилами у написанні, на письмі (про літери).

Пишеться не так, як говориться.

2. перех., перев. в 3-й ос. мин. ч. Створюватися (про який-небудь текст, твір і т. ін.).

— Може, почитаємо? — Е, не хочу, докучило… Що там в тих романах… Не знаю, для кого вони пишуться (Коцюб., І, 1955, 330);

Осокін знав, чим найкраще можна підкупити довір’я працівників редакції. Стаття писалась від імені молодого спеціаліста (Ткач, Плем’я.., 1961, 196);

— Ви думаєте закон, як дишло: куди повернув, туди й вийшло? Тепер нема такого! Теперішній закон не про вас писався! (Стельмах, II, 1962, 134).

3. неперех., безос., перев. із запереч. н е, розм. Про наявність натхнення, бажання писати.

[1-ша панна:] У вас чудна натура, ви, наприклад, казали, що вам тут не пишеться, а тим часом ви на лоні природи… (Л. Укр., II, 1951, 52);

Не знаю, як кому — мені в такій порі, Таких от вечорів завалистих зимових, Найкраще пишеться (Вирган, В розп. літа, 1959, 169);

Я не хотіла писати, поки не з’ясується з його станом здоров’я. Та й не писалося (Мур., Свіже повітря, 1962, 188).

4. перех., заст., розм. Значитися, числитися ким-, чим-небудь.

— І тепер опошнянці зовуть його [містечко Опошню] городом, хоч воно всюди містечком пишеться… (Мирний, IV, 1955, 372);

// Іменувати себе ким-небудь у паперах, документах і т. ін.

Не знать допевно, від чого Той князь наш надполтванський (Чи від плоско́го чола, чи ума?) Писався «князь Площанський» (Фр., XIII, 1954, 421);

Потім деякі Стадницькі почали писатися Стадниковими (Стельмах, І, 1962, 15);

// у що. Зараховувати себе до якоїсь соціальної групи, угруповання, закладу, роблячи відповідний запис.

— Тутечки усі люди живуть доступні такі, привітні… жалко вам буде їх кидати.. — Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Вовчок, І, 1955, 193);

— Стражники їздили на конях, — розказував Грицько Вересай, — і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Бурл., О. Вересай, 1959, 6);

[Ільченко:] Уся Поштарівка в колгоспи пишеться. Уже й коні почали зводити (М. Куліш, П’єси, 1960, 137).

5. Пас. до писа́ти 1, 4 — 6.

То писався рукою художника разом і обвинувальний акт та вирок фашизмові і наш лист у вічність, до тих, хто залишиться жити, хто народиться після нас (Коз., Гарячі руки, 1960, 34);

Перебування Пушкіна на Україні — це було заслання. Але.. поет не тільки залишився поетом, але й незмірно зріс у своїй творчості — адже тут писався «Онєгін»! (Рильський, X, 1962, 32);

Каленик Романович, надівши окуляри, підсів до четвертої сторінки газети «Правда», де містилися політичні відомості з широкого світу, писалося про атомну й водневу бомби, про скорочення армій (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29);

Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш, Вибр., 1969, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писатися — писа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. писатися — пишуся, пишешся, недок. 1》 перех. і без додатка, перев. в 3 ос. Вживатися за існуючими правилами у написанні, на письмі (про літери). 2》 перех., перев. в 3 ос. мин. ч. Створюватися (про який-небудь текст, твір і т. ін.). 3》 неперех., безос., перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. писатися — ПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, недок. 1. що і без дод., перев. 3 ос. Вживатися за існуючими правилами у написанні, на письмі (про літери). Пишеться не так, як говориться. 2. що, перев. 3 ос. мин. ч. Створюватися (про який-небудь текст, твір і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. писатися — писа́тися мати прізвище (м, ср, ст): – Як ти пишешся? – А ви як ся пишете? (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. писатися — ЗНА́ЧИТИСЯ (перебувати в складі кого-, чого-небудь, бути внесеним до якогось списку), ЧИ́СЛИТИСЯ, ЛІЧИ́ТИСЯ рідше; ПИСА́ТИСЯ заст. (бути внесеним до якогось списку). Люди ми не слобідські. Словник синонімів української мови
  6. писатися — Писа́тися, -шу́ся, -шешся гл. 1) Писаться. У тім письмі пишеться, щоб вони перестали воювать. Рудч. Ск. І. 101. 2) Записываться. Та куди ж будем, та милее браття, будемо писаться? Запишемось у панськеє, — будем панів знати; напишемось у казеннее, — будем подать давати. О. 1862. V. 99. Словник української мови Грінченка