1. Словник української мови в 11 томах

подібний

ПОДІ́БНИЙ, а, е.

1. Який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось.

Сухе [мамине] тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (Коцюб., II, 1955, 357);

— Погляньте лишень, який гарний [хлопчик]. Зовсім до вас подібний (Фр., IV, 1950, 40);

[Хілон:] Учителю, зоставшись при тобі, я став би долею тобі подібний (Л. Укр., III, 1952, 418);

Нарешті виринуло сонце, подібне до величезного золотого гриба (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58);

Поет і художник подібні бджолі: з найрізноманітніших квітів збирають вони янтарний і запашний мед (Рильський, III, 1956, 183).

◊ Мов (як і т. ін.) крапли́на (дві крапли́ни) води́ поді́бний див. крапли́на;

Як (мов і т. ін.) кра́пля (дві кра́плі) води́ поді́бний див. вода́.

2. Такий самий; такий, як той (про якого йде мова).

Наче в такт природі серце моє стрепенулось од бажання подібної ж гармонії в людському житті (Коцюб., І, 1955, 306);

[Єлизавета:] А Київ наш — зелений і прозорий! Дніпро широкий… кучеряві гори, Палати білі, бані золоті… Де ще красу подібную знайти? (Коч., П’єси, 1951, 49).

3. мат. Який має подібність (у 2 знач.).

Два многогранники називаються подібними, якщо вони мають відповідно рівні многогранні кути і відповідно подібні грані (Геом., II, 1954, 57).

◊ І поді́бне (і под.) див. і;

І тому́ поді́бний; І таке́ поді́бне (і т. п.) — те саме, що І поді́бне (і под.) ( див. і).

Я сказав йому, що хочу в цей святковий день, в цей урочистий і так далі, і тому подібний день просити його, Олега, виконати моє секретне прохання (Ю. Янов., II, 1954, 82);

Павлуша прочитав усе підряд — дурні вірші. — Мила роза, Мила цвет, Мила розовый букет… — і таке подібне (Головко, II, 1957, 375);

Нічо́го поді́бного! — уживається для висловлення цілковитої незгоди з ким-, чим-небудь, заперечення чогось.

— Чи думаєш, що я справді такий уже відсталий, отак загруз у пережитках? Нічого подібного (Головко, І, 1957, 481).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подібний — (який нагадує кого-, що-небудь) розм. похожий, достеменний, (абстрактне) аналогічний, однотипний. Словник синонімів Полюги
  2. подібний — поді́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. подібний — Аналогічний; (будовою) близький за; (до кого) схожий <�що скидається> на, все одно, як хто; (око-в-око) викапаний; (цілком) однаковий, такий самий, тотожний, ідентичний, о. з одного тіста; (якоюсь ознакою) споріднений; пр. ПОДІБНО, схоже і п. Словник синонімів Караванського
  4. подібний — І заст. подобен ім. Піснеспів, що зорієнтований на інший піснеспів як на метричний та мелодійний зразок для себе, але сам не є таким зразком Словник церковно-обрядової термінології
  5. подібний — див. схожий Словник синонімів Вусика
  6. подібний — Подібний чи такий? У нас повелося в усній і письмовій мові не тільки вживати прикметника подібний у значенні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий; ба навіть більше... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. подібний — -а, -е. 1》 Який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось. 2》 Такий самий; такий, як той (про якого йде мова). 3》 мат. Який має подібність (у 2 знач.). Нічого подібного! — уживається для висловлення цілковитої незгоди з ким-, чим-небудь, заперечення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. подібний — ПОДІ́БНИЙ, а, е. 1. до кого – чого, рідше кому, чому, на кого – що. Який має багато спільних рис з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший; схожий на когось, щось. Сухе [мамине] тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (М. Словник української мови у 20 томах
  9. подібний — Подібні до себе, як дві краплі води. Дуже до себе подібні, мов одно. Такий подібний, як викапаний. Подібний до найменшої черти. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. подібний — не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де. Виділятися за якимись показниками; бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших. Фразеологічний словник української мови
  11. подібний — СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  12. подібний — Поді́бний, -на, -не до кого, до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. подібний — Подібний, -а, -е 1) Подобный, похожій. 2) Пригожій, красивый. 3) Годный. Словник української мови Грінченка