1. Словник синонімів української мови

подібний

СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. про дуже схожих людей); СПІВЗВУ́ЧНИЙ (внутрішньо подібний); АНАЛОГІ́ЧНИЙ, ОДНОТИ́ПНИЙ (перев. про абстрактні поняття). Любка росла, як у садку вишня. Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (І. Нечуй-Левицький); Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (М. Коцюбинський); Крамниця (у місті) була підхожа до тієї, що Левантина бачила і в себе на селі, тільки більша (Б. Грінченко); Баба Сидориха ним не натішиться: — Господи праведний, і в кого воно таке вдалося розбишакувате?.. Достеменний дід Гамалія (Григорій Тютюнник); (Любов:) Я похожа на мамин портрет? (Орест (поспішно):) Ні, ні, де ж там, нічого спільного! Ви — вилитий батько (Леся Українка); — А хто ж ви будете? Напевне артист? — Хіба схожий? — Викапаний артист (М. Стельмах); Ода Рильського 30-х років співзвучна класичним зразкам своєю філософічністю (з журналу); Аналогічна ситуація; Однотипні помилки.

ТАКИ́Й (саме цей, про який ішла або йде мова — вказує на властивість особи, якість предмета тощо), ПОДІ́БНИЙ, ТАКІ́ВСЬКИЙ розм., ОТАКИ́Й підсил. розм., ТАКЕ́ННИЙ підсил. розм., ТАКЕЛЕ́ННИЙ підсил. розм., ОТТАКИ́Й підсил. заст. — Яка мені доля судилась, така й буде, не жалкуватиму ні на кого (Марко Вовчок); Наче в такт природі, серце моє стрепенулось од бажання подібної ж гармонії в людському житті (М. Коцюбинський); — Не віддасться вона в руки живою.. Не таківська вона, батькова дочка! (М. Старицький); Зоряна місячна ніч. Мчить поїзд. В розчинених вікнах вагонів — силуети пасажирів: не спиться їм в отаку ніч (О. Гончар); Тут лежить такенна диня — Не підійме господиня (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подібний — (який нагадує кого-, що-небудь) розм. похожий, достеменний, (абстрактне) аналогічний, однотипний. Словник синонімів Полюги
  2. подібний — поді́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. подібний — Аналогічний; (будовою) близький за; (до кого) схожий <�що скидається> на, все одно, як хто; (око-в-око) викапаний; (цілком) однаковий, такий самий, тотожний, ідентичний, о. з одного тіста; (якоюсь ознакою) споріднений; пр. ПОДІБНО, схоже і п. Словник синонімів Караванського
  4. подібний — І заст. подобен ім. Піснеспів, що зорієнтований на інший піснеспів як на метричний та мелодійний зразок для себе, але сам не є таким зразком Словник церковно-обрядової термінології
  5. подібний — див. схожий Словник синонімів Вусика
  6. подібний — Подібний чи такий? У нас повелося в усній і письмовій мові не тільки вживати прикметника подібний у значенні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий; ба навіть більше... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. подібний — -а, -е. 1》 Який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось. 2》 Такий самий; такий, як той (про якого йде мова). 3》 мат. Який має подібність (у 2 знач.). Нічого подібного! — уживається для висловлення цілковитої незгоди з ким-, чим-небудь, заперечення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. подібний — ПОДІ́БНИЙ, а, е. 1. до кого – чого, рідше кому, чому, на кого – що. Який має багато спільних рис з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший; схожий на когось, щось. Сухе [мамине] тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (М. Словник української мови у 20 томах
  9. подібний — Подібні до себе, як дві краплі води. Дуже до себе подібні, мов одно. Такий подібний, як викапаний. Подібний до найменшої черти. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. подібний — не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де. Виділятися за якимись показниками; бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших. Фразеологічний словник української мови
  11. подібний — Поді́бний, -на, -не до кого, до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. подібний — ПОДІ́БНИЙ, а, е. 1. Який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось. Сухе [мамине] тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (Коцюб., II, 1955, 357); — Погляньте лишень, який гарний [хлопчик]. Словник української мови в 11 томах
  13. подібний — Подібний, -а, -е 1) Подобный, похожій. 2) Пригожій, красивый. 3) Годный. Словник української мови Грінченка