подібний
ПОДІ́БНИЙ, а, е.
1. до кого – чого, рідше кому, чому, на кого – що. Який має багато спільних рис з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший; схожий на когось, щось.
Сухе [мамине] тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (М. Коцюбинський);
– Погляньте лишень, який гарний [хлопчик]. Зовсім до вас подібний (І. Франко);
[Хілон:] Учителю, зоставшись при тобі, я став би долею тобі подібний (Леся Українка);
Нарешті виринуло сонце, подібне до величезного золотого гриба (В. Гжицький);
Поет і художник подібні бджолі: з найрізноманітніших квітів збирають вони янтарний і запашний мед (М. Рильський).
2. Саме цей, такий, як той, про якого йшла або йде мова – вказує на властивість особи, якість предмета тощо.
Наче в такт природі серце моє стрепенулось од бажання подібної ж гармонії в людському житті (М. Коцюбинський);
[Єлизавета:] А Київ наш – зелений і прозорий! Дніпро широкий... кучеряві гори, Палати білі, бані золоті... Де ще красу подібную знайти? (І. Кочерга).
3. мат. Який має подібність (у 2 знач.).
Два многогранники називаються подібними, якщо вони мають відповідно рівні многогранні кути і відповідно подібні грані (з навч. літ.).
4. заст. Гарний, красивий.
5. заст. Придатний, підхожий, годящий.
Значення в інших словниках
- подібний — (який нагадує кого-, що-небудь) розм. похожий, достеменний, (абстрактне) аналогічний, однотипний. Словник синонімів Полюги
- подібний — поді́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- подібний — Аналогічний; (будовою) близький за; (до кого) схожий <�що скидається> на, все одно, як хто; (око-в-око) викапаний; (цілком) однаковий, такий самий, тотожний, ідентичний, о. з одного тіста; (якоюсь ознакою) споріднений; пр. ПОДІБНО, схоже і п. Словник синонімів Караванського
- подібний — І заст. подобен ім. Піснеспів, що зорієнтований на інший піснеспів як на метричний та мелодійний зразок для себе, але сам не є таким зразком Словник церковно-обрядової термінології
- подібний — див. схожий Словник синонімів Вусика
- подібний — Подібний чи такий? У нас повелося в усній і письмовій мові не тільки вживати прикметника подібний у значенні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий; ба навіть більше... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- подібний — -а, -е. 1》 Який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось. 2》 Такий самий; такий, як той (про якого йде мова). 3》 мат. Який має подібність (у 2 знач.). Нічого подібного! — уживається для висловлення цілковитої незгоди з ким-, чим-небудь, заперечення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подібний — Подібні до себе, як дві краплі води. Дуже до себе подібні, мов одно. Такий подібний, як викапаний. Подібний до найменшої черти. Приповідки або українсько-народня філософія
- подібний — не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де. Виділятися за якимись показниками; бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших. Фразеологічний словник української мови
- подібний — СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- подібний — Поді́бний, -на, -не до кого, до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подібний — ПОДІ́БНИЙ, а, е. 1. Який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось. Сухе [мамине] тіло гріло мене теплом, таким знайомим і ні на що не подібним (Коцюб., II, 1955, 357); — Погляньте лишень, який гарний [хлопчик]. Словник української мови в 11 томах
- подібний — Подібний, -а, -е 1) Подобный, похожій. 2) Пригожій, красивый. 3) Годный. Словник української мови Грінченка