1. Словник української мови в 11 томах

покарбувати

ПОКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Вкрити карбами, порізати поверхню чогось.

Покарбував, мов пугою по воді (Номис, 1864, № 3930);

// Позначити карбами що-небудь для обліку, запам’ятовування;

// перен. Перетяти або вкрити чимсь поверхню землі.

2. Прикрасити різьбленням який-небудь предмет.

Викував її [чарку] і покарбував сам старий Шрамов незадовго до своєї смерті (Кучер, Зол. руки, 1948, 70).

3. Порізати, посікти тіло людини чим-небудь гострим.

Трапилось нечуване на Січі: козак канівського куреня Остап завів з ним сварку, бійку і ще й покарбував ножем (Панч, Гомон. Україна, 1954, 244);

— Нам тільки протриматись до приходу Білого з Малим або Ісаєва, а тоді ми їм [туркам] покарбуємо спини так, що й рідна мати не пізнає (Добр., Очак. розмир, 1965, 236);

// заст. Зробити розтин трупа.

Його покарбували, потім зшили й поховали (Мирний, І, 1954, 147).

4. Перетяти поверхню шкіри (про зморшки, шрами, рубці і т. ін.).

Той бережно узявся за пальчики і, прихилившися, роздивлявся долоню, ті невеличкі борозенки, що покарбували її (Мирний, III, 1954, 215);

Одна зморшка покарбувала перенісся (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покарбувати — покарбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покарбувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Вкрити карбами, порізати поверхню чогось. || Позначити карбами що-небудь для обліку, запам'ятовування. || перен. Перетяти або вкрити чимсь поверхню землі. 2》 Прикрасити різьбленням який-небудь предмет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покарбувати — ПОКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Вкрити карбами, порізати поверхню чогось. Покарбував, мов пугою по воді (Номис); // Позначити карбами що-небудь для обліку, запам'ятовування.; // перен. Перетяти або вкрити чимсь поверхню землі. Словник української мови у 20 томах
  4. покарбувати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  5. покарбувати — Покарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований. К. ЧР. 37. Словник української мови Грінченка