1. Словник української мови Грінченка

покарбувати

Покарбува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований. К. ЧР. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покарбувати — покарбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покарбувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Вкрити карбами, порізати поверхню чогось. || Позначити карбами що-небудь для обліку, запам'ятовування. || перен. Перетяти або вкрити чимсь поверхню землі. 2》 Прикрасити різьбленням який-небудь предмет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покарбувати — ПОКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Вкрити карбами, порізати поверхню чогось. Покарбував, мов пугою по воді (Номис); // Позначити карбами що-небудь для обліку, запам'ятовування.; // перен. Перетяти або вкрити чимсь поверхню землі. Словник української мови у 20 томах
  4. покарбувати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  5. покарбувати — ПОКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Вкрити карбами, порізати поверхню чогось. Покарбував, мов пугою по воді (Номис, 1864, № 3930); // Позначити карбами що-небудь для обліку, запам’ятовування; // перен. Перетяти або вкрити чимсь поверхню землі. Словник української мови в 11 томах