покарати

Значення в інших словниках

1. покарати — покара́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. покарати — зняти голову кому; дати (всипати) перцю кому; всипати по перше (по шосте) число кому, рідко; надрати (накрутити, нам’яти) вуха (уші) кому; наскубти вуха (чуба, чуприну) кому; намилити шию (голову) кому; показати, де раки зимують кому... Словник фразеологічних синонімів
3. покарати — Скарати, накарати і всі п. ф. від КАРАТИ. Словник синонімів Караванського
4. покарати — див. карати Словник синонімів Вусика
5. покарати — -аю, -аєш, док., перех. Накласти кару за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. || Побити за якусь провину. || Стратити, знищити, убити. Покарати на смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. покарати — ПОКАРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Накласти кару за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. Недолю співаю козацького краю; Слухайте ж, щоб дітям потім розказать, Щоб і діти знали, внукам розказали, Як козаки шляхту тяжко покарали За... Словник української мови у 20 томах
7. покарати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
8. покарати — Покара́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. покарати — ПОКАРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Накласти кару за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. Недолю співаю козацького краю; Слухайте ж, щоб дітям потім розказать, Щоб і діти знали, внукам розказали, Як козаки шляхту тяжко покарали За... Словник української мови в 11 томах