полковничиха
ПОЛКО́ВНИЧИХА, и, ж., розм. Те саме, що полко́вниця.
Одна відставна стара полковничиха кинулась на пишного архідиякона і в екстазі поцілувала його в плече (Довж., І, 1958, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полковничиха — -и, ж., розм. Те саме, що полковниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полковничиха — полко́вничиха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- полковничиха — ПОЛКО́ВНИЧИХА, и, ж., розм. Те саме, що полко́вниця. Одна відставна стара полковничиха кинулась на пишного архідиякона і в екстазі поцілувала його в плече (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах