понос
ПОНО́С, у, ч.
1. Розлад функції травного тракту, який характеризується частими позивами до випорожнення і рідким калом.
Часте рідке випорожнення буває при поносах (Заг. догляд за хворими, 1957, 121);
Шлунок [при хронічному гастриті] працює ненормально: запори змінюються поносами (Наука.., 8, 1959, 27);
*Образно. — У вас, пане професоре, починається, очевидно, поетичний понос, — висунув Славко голову в двері і зразу ж причинив (Кол., Терен.., 1959, 45).
2. Одноразовий приплід у деяких тварин.
У свині два поноси в літо (Сл. Гр.);
Досліджували тварин одного поносу, які розвивались у різних умовах (Фізіол. ж., VI, 5, 1960, 571).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понос — поно́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- понос — -у, ч. 1》 Одноразовий приплід у деяких тварин. 2》 Наслідок розладу травлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понос — (мед.) бігунка, дрісня, отроба, червінка, див. дизентерія, діярея, пронос Словник чужослів Павло Штепа
- понос — ПОНО́С, у, ч. 1. Розлад функції травного тракту, який характеризується частими позивами до випорожнення і рідким калом. Часте рідке випорожнення буває при поносах (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- понос — У, ч. Надмірна балакучість. Асоціюється з фізіологічним процесом. ◇ Словесний понос. Що за словесний понос? Він говорить швидше, ніж встигає сприймати слуховий апарат. Словник сучасного українського сленгу
- понос — Зневага, знущання, ганьба Словник застарілих та маловживаних слів
- понос — ПОНО́С (гострий розлад функції травного тракту), ПРОНО́С, БІГУ́НКА розм.; РІЗА́ЧКА (кривавий). З огидою пили вони забортну воду, від якої за кілька годин починався нестерпний біль у шлунку, а потім понос (З. Словник синонімів української мови
- понос — Поно́с, -су м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г. Словник української мови Грінченка