1. Словник української мови в 11 томах

поскромадити

ПОСКРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. і неперех., діал.

1. Шкребти якийсь час.

2. Почухати.

Свирид поскромадив у потилиці (Мирний, III, 1954, 236);

Мартиненко поскромадив собі потилицю (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскромадити — поскрома́дити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поскромадити — -джу, -диш, док., перех. і неперех., діал. 1》 Шкребти якийсь час. 2》 Почухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскромадити — ПОСКРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., що і без прям. дод., діал. 1. Шкребти якийсь час. 2. Почухати. Свирид поскромадив у потилиці (Панас Мирний); Мартиненко поскромадив собі потилицю (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. поскромадити — ЧУ́ХАТИ (терти шкіру, щоб не свербіла), СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́), ЧУХМА́РИТИ розм., СКРОМА́ДИТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм., ЧЕРСА́ТИ діал.; ДРЯ́ПАТИ (роздираючи). — Док. Словник синонімів української мови
  5. поскромадити — Поскрома́дити, -джу, -диш гл. 1) = поскребти. 2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов. Мир. Пов. І. 157. Словник української мови Грінченка