пробиватися

ПРОБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док.

1. чим, по чому, крізь що, через що, серед чого і без додатка. З труднощами проходити, пробиратися куди-небудь; прокладати собі дорогу, шлях, долаючи перешкоди.

Коли якийсь цікавий пробивався крізь юрбу до церкви, всі, як один, повертали голови до дверей (Коцюб., І, 1955, 275);

Пароплав невпинно пробивався вперед і часто гудів короткими, вже веселішими гудками (Ірчан, II, 1958, 330);

Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити. Якось ми пробилися, увійшли (Вовчок, І, 1955, 189);

Незабаром, виявилось, що й на санях вони не проб’ються через засніжену рівнину… (Скл., Святослав, 1959, 220);

Де міг колись лише верблюд серед пісків пробиться, — поглянь: тепер проходить тут велика залізниця (Забіла, Малим.., 1958, 43);

Покрутилась [пшениця] місцями вихорами. Тут косарками не візьмеш. Хіба що косою проб’єшся (Цюпа, Назустріч.., 1958, 353);

*Образно. Сорок два рази крізь люті сніги пробивалася весна у мої любі Піски (Тич., III, 1957, 131);

// перен. Ламаючи опір противника, оволодіваючи його позиціями, просуватися вперед.

Рота пробивалась крізь вогонь, і де була найбільша небезпека, там бачили командира (Кач., Вибр., 1947, 162);

Запекло пробивалися рицарі,.. підставляли себе під сокири (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 448);

Всі [хлопці] були сповнені пориву й рішучості будь-що пробитись до Києва, заволодіти ним назавжди (Гончар, II, 1959, 146);

Бійці 51-ї дивізії, очолювані легендарним героєм громадянської війни В. К. Блюхером, пробилися крізь дротяні загородження (Наука.., 11, 1965, 3);

// до кого, перен. Домагатися зустрічі з ким-небудь.

Ласточкін, втративши вже надію пробитися до професора, сказав, що він має справу до Гаврила Івановича від його доброго знайомого (Смолич, V, 1959, 549);

Аж до самого керівника Закарпатського хору пробилася [Оленка], а таки дістала [пластинку] (Кучер, Трудна любов, 1960, 281);

// Прорубуючи, пробиваючи що-небудь, видобувати щось, знаходити вихід до чогось.

[Добридень:] Пробиватися треба крізь камінну товщу: під нею вода є (Вол., Зол. артезіани, 1949, 9);

*Образно. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла (Коцюб., III, 1956, 40).

2. Силою долаючи що-небудь, прориваючись звідкись, з’являтися назовні.

Сильніше подиха холод, зростають вали на морі,.. пробиваються з білої піни (Коцюб., II, 1955, 331);

Ось на дні рівчака почала пробиватися вода (Ів., Вел. очі, 1956, 12);

Голенькі пташата.. вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу (Гончар, Тронка, 1963, 31);

Крізь білі рукавички враз проб’ються пазурі крючкуваті, мов гаплички (Л. Укр., І, 1951, 274);

— Я тобі ще покажу джерельце, що пробилося прямо з дуплавого пня… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 95);

// з чого, з-під чого, крізь що і без додатка. Рости, проникаючи крізь що-небудь (про рослини); проростати.

Червоні китиці рож пробивались крізь густе гілля й листя буйних городніх корчів (Кобр., Вибр., 1954, 100);

Уже жовтіли козельці, зеленіли кущики пасльону, пробивався спориш (Панч, На калин. мості, 1965, 31);

Молода травиця пробилася з-під землі й вкрила, ніби щіткою, долини, яри (Л. Янов., І, 1959, 31);

Пішло у колос жито, В стрілки овес пробивсь (Гонч., Вибр., 1959, 338);

*Образно. Весна пробивалася з землі, линула з неба, пломеніла в барвистих загравах світань (Грим., Незакінч. роман, 1962, 204);

// Відростати (про вуса, бороду).

Сам Ігнат був ще молодий козак — саме тілько чорний вус почав пробиватись (П. Куліш, Вибр., 1969, 271);

На верхній губі [Марка] пробивався чорнявий пушок (Цюпа, Назустріч.., 1958, 45);

Йому тільки ще йде дев’ятнадцятий рік. Міцні губи налились здоров’ям, пробиваються вуса (Довж., І, 1958, 87);

Ставати злегка, місцями або час від часу видимим; показуватися.

Хмари почали розходитись, поміж їх чорними клубками іноді пробивалася боязка зірка (Мирний, I, 1954, 310);

Ольга Іванівна, проходячи повз дзеркало, глянула в нього і підібрала пасмо волосся, в якому вже де-не-де пробивалась холодна сивина (Ткач, Плем’я.., 1961, 171);

Серед вигнутих темно-зелених масивів соснових та ялинкових лісів лише де-не-де проб’ється.. самотня смерека (Гончар, Зустрічі.., 1950, 32);

З роздертої кишені.. пробилися разок намиста і торочки тернової хустки (Стельмах, II, 1962, 180);

// З’являтися, показуватися, виступаючи назовні (про сльози, рум’янець, піт і т. ін.).

З-під білої і гладенької, мов бархат, кожі пробивалася червона краска (Мирний, І, 1954, 218);

Ольга Аркадіївна бачить, як пробивається рум’янець на щоках дочки (Зар., На.. світі, 1967, 74);

У неї пробилась сльозина, У нього зірвалось зітхання… (Стар., Поет. тв., 1958, 167);

// перен. Проявляючись, ставати помітним, яскраво вираженим (про зовнішній вияв почуттів, стану, характеру і т. ін.).

Видко було, що панночка нудилась: у рухах пробивалась апатія, в голосі нервовість (Л. Укр., III, 1952, 618);

Налиті здоров’ям,.. з почуттям гідності, що пробивається в кожному, вони [випускники школи] ще все в якомусь бродінні, то стануть серйозними, то знову розсміються, мов діти (Гончар, Тронка, 1963, 141);

Її очі стемніли аж вчорне, і несказанна погорда і ненависть пробилися в них (Коб., II, 1956, 159);

— А де ж це ви так довго були? — спитав Папаяніс управителя, і на його кам’яному лиці ледь-ледь пробилася тінь посмішки (Чаб., Балкан. весна, 1960, 144);

// перен. Починати усвідомлювати, відчувати, пригадувати що-небудь.

Крізь дрімотний і болісний сон, який межував із забуттям, пробивалась [у Павла] думка, що він уже ніколи не прокинеться (Кучер, Голод, 1961, 337);

Крізь внутрішнє напруження уперто пробивалась злість на Мухіддінова (Голов., Тополя.., 1965, 387);

Звичайна людська обережність, поруч з якою навіть в мужньому серці підполковника так легко могли пробитись паростки остраху й побоювання, підказала йому, що в словах Сидорчука є певний сенс (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 102);

Я й сам уже цієї пісні не пам’ятав, а як став непритомніти, вона мимоволі виринула, пробилася десь із самих надр психіки (Гончар, Тронка, 1963, 21);

// перев. недок., перен. Проявляючись, ставати очевидним; виявлятися.

В імпровізаціях на теми рідного міста пробиваються ліричні ноти, постають вечорові алеї (Гончар, Циклон, 1970, 12);

Формалізм і абстракціонізм треба виривати з корінням, тільки-но вони починають пробиватися на мистецькій ниві (Ком. Укр., 5, 1963, 28).

3. з-під чого, між чим, крізь що, через що і без додатка. Проникаючи крізь що-небудь, мати вихід кудись.

З комина.. дим виходить просто на горище й через драниці покрівлі пробивається надвір (Н.-Лев., II, 1956, 404);

Спочатку.. жар пробивався лише між зигзагуватими щілинками й розколинами великої вугільної шапки, потім щілини почали більшати, зливатися, вогонь запалав з усіх боків (Сенч., Опов., 1959, 20);

Замісто шкла з паперу латка, Крізь стіни скрізь пробився сніг (Стар., Поет. тв., 1958, 67);

Вранішній промінь пробився крізь туман, розсипався по воді (Горд., Дівчина.., . 1954, 189);

*Образно. В тому, що залишив нам поет [М. Ю. Лєрмонтов], бачимо ми передовсім світлу жадобу красивого, вільного, безмежного життя, що раз у раз пробивається з-під попелу зневіри (Рильський, III, 1955, 205);

// Ледве чутися, доноситися (про звуки).

Між усім тим пробивався тоненький жалібний голос одної скрипки й гармонійні акорди циганського цимбала (Коб., II, 1956, 18);

Там, де півтемрява, звідки час від часу пробивається приглушений дівочий сміх, — зринула пісня (М. Ол., Леся, 1960, 70);

Крізь той туман стрімко і широко пробився багатоголосий хор (Кучер, Трудна любов, 1960, 352);

У тихих полях прогриміла підвода, і до хутора пробилася дівоча пісня (Стельмах, І, 1962, 540);

// Злегка відчуватися (про запахи).

Первозданною неповторністю дихало повітря,.. в ньому ще відчувався холодок льоду, а тим часом пробивався вже й присмак меду (Грим., Незакінч. роман, 1962, 204);

Завтра випаде сніг, і на відсонні тонкими струмками будуть пробиватися крізь нього пахощі стужавілої землі та виновий дух опалого листу (Стельмах, II, 1962, 375).

4. перен. Докладаючи зусиль, домагатися певного становища в суспільстві, досягати успіхів у чому-небудь, забезпечувати собі благополуччя і т. ін.

— Ви ж можете ще й працювати.. Вас не вчили, що жінка може й працею пробиватись крізь життя (Вільде, Сестри.., 1958, 527);

Іван у своєму сирітстві шукав порятунку: в навчанні, щоб пробитися далі, піднятися вище (Кол. , Терен.., 1959, 32);

Я горів бажанням пробитися на широкий шлях театральної творчості (Минуле укр. театру, 1953, 96).

◊ Пробива́тися (проби́тися) в лю́ди — те саме, що Вибива́тися (ви́битися) в лю́ди ( див. вибива́тися).

5. розм. Те саме, що перебива́тися 4.

Сьомий рік тяжко бідувала Марія.. Так пробивалися з року на рік (Ірчан, II, 1958, 273);

Честь тому, хто під землею Вік довбається в норі, Щоб пробитись із сім’єю, Щоб не пухнуть дітворі! (Граб., І, 1959, 511).

6. розм. Натикаючись на що-небудь гостре, ранити себе; напорюватися.

Досталося б Іванові од генеральші за того бугая, якби були кріпаки не покрили Максима. А то сказали, що бугай погнався за собакою та й пробився (Мирний, II, 1954, 113);

Теля бекнуло та й скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик, якби Аничка не вибігла з хати та не нагнала його (Март., Тв., 1954, 173).

7. тільки недок. Пас. до пробива́ти 1, 2, 4.