промисел
ПРО́МИСЕЛ, слу, ч.
1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.).
— На промисел збираєшся, Кузьмичу? — спитав Шевченко. — Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Стерлядки та чечужки тут чудові трапляються (Тулуб, В степу.., 1964, 111);
Це вже були добре знайомі Данькові місця, в дитинстві він не раз сягав сюди на лісові свої промисли по хміль та по кислиці (Гончар, II, 1959, 136);
На азовському узбережжі і лиманах, які звільнилися від криги, почався промисел судака, тарані (Рад. Укр., 10.І 1971, 1);
// Заняття яким-небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво.
Космач віддавна був селом лісових робітників. Іншого промислу в цих бідних горах не було (Мас., Під небом.., 1961, 88);
Художньо-різьбярський промисел у місті Косові і селі Річках дає значний, забарвлений радістю творчої праці заробіток багатьом сотням людей (Вол., Дні.., 1958, 7);
Основним їх [жителів Сахаліна] промислом було полювання на соболів, видр, лисиць, рибальство (Видатні вітч. географи.., 1954, 88);
// розм. Заняття чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.).
Кілька сухорлявих, похмурих постатей тинялося на цьому майданчику, немов старці на своєму невеселому промислі (Збан., Єдина,1959, 117).
Відхо́жий про́мисел — сезонна робота в містах, сільськогосподарських районах, куди йдуть селяни, залишаючи на певний час своє господарство.
Подорожчання продуктів обробної промисловості.. б’є тяжко середняка і селянина-бідняка, бо в умовах занепаду відхожих промислів і відсутності сторонніх заробітків селянин за всі товари мусить розплачуватися знеціненими продуктами сільського господарства (КП України в резол. і рішен.., 1958, 216);
Вирушають [молоді люди].. на відхожий промисел до Харкова й до інших міст (Шиян, Баланда, 1957, 105).
2. Місце, родовище, де добувають що-небудь; добувне промислове підприємство.
Вони [експлуататори] захоплюють у свої руки промисли, ставлять фабрики, як павук павутиння, скрізь розстелюють свої сіті (Коцюб., III, 1956, 37);
Раптом загорілись нафтові склади, до того в різних кінцях промисла (Кол., Терен.., 1959, 65);
Перші промисли по добуванню кухонної солі існували тут [у Криму] ще з давніх часів (Наука.., 11, 1956, 12);
// Галузь промислового виробництва.
Коли мануфактура оволодіває окремим ступенем виробництва.. товару, то різні ступені його виробництва стають самостійними промислами (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 355);
На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Смолич, V, 1959, 8);
Хоч алмазний промисел зовсім молода галузь нашого народного господарства, вже знайдено чимало дуже коштовних каменів (Хлібороб Укр., 1, 1968, 47).
3. заст. Бойові дії проти ворога; служба в армії.
Посли били чолом государеві, аби він і далі наказував війську своєму шляхту польську воювати і промисел чинити на півдні (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 490);
В родовому архіві Стадницьких документально значилось, що Володимир Стадник військовим промислом доскочив дворянського герба і достоїнства (Стельмах, І, 1962, 15).
Значення в інших словниках
- промисел — про́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- промисел — (звіра) ловля, полювання <�на>; (різьбярський) ремесло, заняття; (консервний) промисловість. Словник синонімів Караванського
- промисел — [промиесеил] -слу, м. (на) -с'л'і, мн. -слие, -с'л'іў Орфоепічний словник української мови
- промисел — -слу, ч. 1》 Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). || Заняття яким-небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промисел — ПРО́МИСЕЛ, слу, ч. 1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловіння когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). – На промисел збираєшся, Кузьмичу? – спитав Шевченко. – Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Словник української мови у 20 томах
- промисел — про́мисел Бо́жий. Заступництво, дії Божої сили, Бога. Стріляв у царя якийсь Соловйов. — Кажуть, п’ять куль випустив,— говорив Арсен Федорович.— І воістину лише промисел Божий врятував государя (В. Фразеологічний словник української мови
- промисел — РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. Словник синонімів української мови
- промисел — Про́мисел, -слу; -мисли, -слів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- промисел — Промисел, слу м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161. Словник української мови Грінченка