1. Словник синонімів української мови

промисел

РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. — А чого ж, батькове ремесло не треба забувати (М. Стельмах); Якусь мені Бог дав легку руку до майстерства: що очима ввиджу, то руками зроблю (І. Франко); Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (з журналу); — Ні землі, ні худоби, ні доброго ремества я вам не залишу після смерті, — учіться, діти, та шукайте других шляхів (С. Васильченко); Художньо-різьбярський промисел у місті Косові і селі Річках дає значний.. заробіток багатьом сотням людей (І. Волошин).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промисел — про́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. промисел — (звіра) ловля, полювання <�на>; (різьбярський) ремесло, заняття; (консервний) промисловість. Словник синонімів Караванського
  3. промисел — [промиесеил] -слу, м. (на) -с'л'і, мн. -слие, -с'л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. промисел — -слу, ч. 1》 Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). || Заняття яким-небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. промисел — ПРО́МИСЕЛ, слу, ч. 1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловіння когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). – На промисел збираєшся, Кузьмичу? – спитав Шевченко. – Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Словник української мови у 20 томах
  6. промисел — про́мисел Бо́жий. Заступництво, дії Божої сили, Бога. Стріляв у царя якийсь Соловйов. — Кажуть, п’ять куль випустив,— говорив Арсен Федорович.— І воістину лише промисел Божий врятував государя (В. Фразеологічний словник української мови
  7. промисел — Про́мисел, -слу; -мисли, -слів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. промисел — ПРО́МИСЕЛ, слу, ч. 1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). — На промисел збираєшся, Кузьмичу? — спитав Шевченко. — Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Словник української мови в 11 томах
  9. промисел — Промисел, слу м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161. Словник української мови Грінченка