промисел
про́мисел
-слу, ч.
1》 Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.).
|| Заняття яким-небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво.
|| розм. Заняття чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.).
Відхожий промисел — сезонна робота в містах, сільськогосподарських районах, куди йдуть селяни, залишаючи на певний час своє господарство.
2》 Місце, родовище, де добувають що-небудь; добувне промислове підприємство.
|| Галузь промислового виробництва.
3》 заст. Бойові дії проти ворога; служба в армії.
4》 рел. Прояв божественних сил, їх вплив на долю людини.
Божий промисел — воля Божа.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промисел — про́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- промисел — (звіра) ловля, полювання <�на>; (різьбярський) ремесло, заняття; (консервний) промисловість. Словник синонімів Караванського
- промисел — [промиесеил] -слу, м. (на) -с'л'і, мн. -слие, -с'л'іў Орфоепічний словник української мови
- промисел — ПРО́МИСЕЛ, слу, ч. 1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловіння когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). – На промисел збираєшся, Кузьмичу? – спитав Шевченко. – Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Словник української мови у 20 томах
- промисел — про́мисел Бо́жий. Заступництво, дії Божої сили, Бога. Стріляв у царя якийсь Соловйов. — Кажуть, п’ять куль випустив,— говорив Арсен Федорович.— І воістину лише промисел Божий врятував государя (В. Фразеологічний словник української мови
- промисел — РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. Словник синонімів української мови
- промисел — Про́мисел, -слу; -мисли, -слів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- промисел — ПРО́МИСЕЛ, слу, ч. 1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). — На промисел збираєшся, Кузьмичу? — спитав Шевченко. — Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Словник української мови в 11 томах
- промисел — Промисел, слу м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161. Словник української мови Грінченка