промисел
(звіра) ловля, полювання <�на>; (різьбярський) ремесло, заняття; (консервний) промисловість.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промисел — про́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- промисел — [промиесеил] -слу, м. (на) -с'л'і, мн. -слие, -с'л'іў Орфоепічний словник української мови
- промисел — -слу, ч. 1》 Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). || Заняття яким-небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промисел — ПРО́МИСЕЛ, слу, ч. 1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловіння когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). – На промисел збираєшся, Кузьмичу? – спитав Шевченко. – Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Словник української мови у 20 томах
- промисел — про́мисел Бо́жий. Заступництво, дії Божої сили, Бога. Стріляв у царя якийсь Соловйов. — Кажуть, п’ять куль випустив,— говорив Арсен Федорович.— І воістину лише промисел Божий врятував государя (В. Фразеологічний словник української мови
- промисел — РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. Словник синонімів української мови
- промисел — Про́мисел, -слу; -мисли, -слів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- промисел — ПРО́МИСЕЛ, слу, ч. 1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). — На промисел збираєшся, Кузьмичу? — спитав Шевченко. — Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Словник української мови в 11 томах
- промисел — Промисел, слу м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161. Словник української мови Грінченка