1. Словник української мови в 11 томах

пророк

ПРОРО́К, а, ч.

1. За релігійними уявленнями — проповідник волі божої.

Господь, любя [люблячи] отих людей, Послав на землю їм пророка; Свою любов благовістить! Святую правду возвістить (Шевч., II, 1963, 122);

По городах ходив пророк Віщати людям слово боже (Граб., І, 1959, 140);

Борода біблійного пророка загострилась запитливим клинцем (Кач., II, 1958, 378);

*У порівн. На вулиці стугонять чиїсь повільні кроки.. З жовтуватого місячного настою, мов біблейський пророк, випливає сивоголовий і сивобородий батько Тимофія (Стельмах, II, 1962, 29).

2. поет. Провісник майбутнього.

Шевченкова слава все більше і більше зростала. Це вже був не Кобзар, що виспівує долю рідного народу, а український пророк, що проповідував людям любов, правду та братерство (Мирний, V, 1955, 312);

Хто угледів в час безщастя Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (Олесь, Вибр., 1958, 237);

Бачиш — він знов на «Трибуні народів». Славний Міцкевич, борець і пророк! (Рильський, II, 1960, 175);

[Куліш:] Лиш той пророк, хто має серце чисте І зла в народ і краплі не несе (Коч., III, 1956, 127);

*У порівн. Всі його питали, мов пророка: «Коли ж той день? Чи довго ще ся ніч?» (Л. Укр., І, 1951, 294);

// ірон. Той, хто непереконливо, безпідставно передбачав що-небудь.

А ви де сиділи, стратеги й пророки, Слизькі Уолл-стріту ділки, Коли ми, єдині на світі, в ці роки Громили фашистські полки? (Гірник, Друзі.., 1953, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пророк — проро́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пророк — (біблійний) апостол, проповідник; ПОЕТ. провісник, віщун, ясновидець. Словник синонімів Караванського
  3. пророк — див. апостол; розумний; чародій Словник синонімів Вусика
  4. пророк — [пророк] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -очеи, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. пророк — -а, ч. 1》 За релігійними уявленнями – проповідник волі Божої. 2》 поет. Провісник майбутнього. || ірон. Той, хто непереконливо, безпідставно передбачав що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пророк — ПРОРО́К, а, ч. 1. Проповідник волі Божої. Господь, любя [люблячи] отих людей, Послав на землю їм пророка; Свою любов благовістить! Святую правду возвістить (Т. Шевченко); По городах ходив пророк Віщати людям слово боже (П. Словник української мови у 20 томах
  7. пророк — Натхненний поет; епітет часів античності, широко використовувався у період романтизму, пов'язаний з концепцією ролі поета як духовного вождя поневоленого народу. Універсальний словник-енциклопедія
  8. пророк — ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Словник синонімів української мови
  9. пророк — Проро́к, -ка; -ро́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пророк — Проро́к, -ка м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Єв. Л. І. 70. Зустрічає його пророк Ілія. Грин. II. 146. Словник української мови Грінченка