підскакувати

ПІДСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док.

1. Робити невеликі стрибки вгору; підплигувати, підстрибувати.

Панночка аж підскакує, аж із радощів червоніє (Вовчок, І, 1955, 107);

Мало не плачучи, стояла тітка Дарка, а за пару кроків од неї.. підскакував .. підсвинок (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 142);

Сахно підскочила й вхопилася за гілляку (Смолич, І, 1958, 90);

Жаба підскочила і впала на кладці білим черевом догори (Донч., VI, 1957, 135);

// Злегка підлітати вгору (від поштовхів, коливань і т. ін.).

Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (Н.-Лев., III, 1956, 204);

Авдюк гримнув кулаком по столу. Миска, до якої усі потяглися з ложками, підскочила (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 39);

// Дуже здригатися, коливатися.

Плечі його підскакували від сміху (Галан, Гори.., 1956, 145);

Він аж підскочив зо страху (Фр., VII, 1951, 85);

// перен., розм. Різко збільшуватися, підвищуватися.

Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (Коцюб., II, 1955, 20);

У мами вночі підскочила температура (Перв., Дикий мед, 1963, 5);

Всім дорогу відкрито, тільки робіть, не лінуйтеся. І видно вже зараз, що урожай.. підскочив, бо не одну ланку тягнули, а всіх однаково (Кучер, Трудна любов, 1960, 57).

2. Швидко підбігати, стрибками наближатися до кого-, чого-небудь.

Вона підскакує до вікна, намагається затулити його рядном (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 26);

Бідочуків підскочив і ухопив її за руку (Хотк., II, 1966, 209);

Уляна підскочила до старого, здерла з нього черевики і бриля, жужмом шпурнула в сіни (Тют., Вир, 1964, 227).

3. перев. док., розм. Швидко сходи́ти, збіга́ти, з’ї́здити куди-небудь або з’явитися десь ненадовго.

Котрий же з тих сержантів — його суперник? ..Мабуть, отой циганкуватий, що газиком до робкоопу щотижня підскакує (Гончар, Тронка, 1963, 46);

Смеркає. От-от надійде час вечірнього качиного льоту. Михайло Іванович хвилюється: — Хоч би встигнути підскочити до якого-небудь покалу [заводі] … (Рильський, Веч. розмови, 1962, 64).

4. тільки док., розм. Надійти, наступити (про час, події і т. ін.).

Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця (Мирний, І, 1949, 298);

— Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи.. А там армія підскочить — і почнеться моя самостійна житуха, — роздумував він, збуджений домашньою сваркою (Тют., Вир, 1960, 8).

ПІДСКА́КУВАТИ², ую, уєш, недок., ПІДСКАКА́ТИ, качу́, ка́чеш, док. Наближатися навскач до кого-, чого-небудь.

Курним шляхом зненацька підскакує до вишки верхи на коні збуджений, розхристаний Семко Пугач (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 5);

Полковник хвастовито підскакав на білім коні (Ле, Наливайко, 1957, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

підскакувати

Значення в інших словниках