підскакувати

ПІДСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док.

1. Робити невеликі стрибки вгору; підплигувати, підстрибувати.

Панночка аж підскакує, аж із радощів червоніє (Марко Вовчок);

Мало не плачучи, стояла тітка Дарка, а за пару кроків од неї .. підскакував .. підсвинок (М. Стельмах);

Сахно підскочила й вхопилася за гілляку (Ю. Смолич);

Жаба підскочила і впала на кладці білим черевом догори (О. Донченко);

// Злегка підлітати вгору (від поштовхів, коливань і т. ін.).

Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (І. Нечуй-Левицький);

Авдюк гримнув кулаком по столу. Миска, до якої усі потяглися з ложками, підскочила (В. Бабляк);

// Дуже здригатися, коливатися.

Плечі його підскакували від сміху (Я. Галан);

Він аж підскочив зо страху (І. Франко);

// перен., розм. Різко збільшуватися, підвищуватися.

Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (М. Коцюбинський);

У мами вночі підскочила температура (Л. Первомайський);

Всім дорогу відкрито, тільки робіть, не лінуйтеся. І видно вже зараз, що урожай .. підскочив, бо не одну ланку тягнули, а всіх однаково (В. Кучер).

2. Швидко підбігати, стрибками наближатися до кого-, чого-небудь.

Вона підскакує до вікна, намагається затулити його рядном (Д. Бедзик);

Бідочуків підскочив і ухопив її за руку (Г. Хоткевич);

Уляна підскочила до старого, здерла з нього черевики і бриля, жужмом шпурнула в сіни (Григорій Тютюнник).

3. перев. док., розм. Швидко сходи́ти, збі́гати, з'ї́здити куди-небудь або з'явитися десь ненадовго.

Котрий же з тих сержантів – його суперник? .. Мабуть, отой циганкуватий, що газиком до робкоопу щотижня підскакує (О. Гончар);

Смеркає. От-от надійде час вечірнього качиного льоту. Михайло Іванович хвилюється: – Хоч би встигнути підскочити до якого-небудь покалу [заводі]... (М. Рильський).

4. тільки док., розм. Надійти, наступити (про час, події і т. ін.).

Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця (Панас Мирний);

– Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи .. А там армія підскочить – і почнеться моя самостійна житуха, – роздумував він, збуджений домашньою сваркою (Григорій Тютюнник).

ПІДСКА́КУВАТИ², ую, уєш, недок., ПІДСКАКА́ТИ, качу́, ка́чеш, док.

Наближатися навскач до кого-, чого-небудь.

Курним шляхом зненацька підскакує до вишки верхи на коні збуджений, розхристаний Семко Пугач (О. Гончар);

Полковник хвастовито підскакав на білім коні (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

підскакувати

Значення в інших словниках