реальний

РЕА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який існує в об’єктивній дійсності; дійсний; протилежне уявний.

Ваня ніби прокинувся від сну, вступає з книжкового в реальний світ — світ боротьби, політики, де йому належить почесне місце молодого бійця-революціонера (Шер., Перші загони, 1939, 38);

Сила публіцистики — в реальних фактах і в живих людях (Смолич, Розм. з чит., 1953, 190);

О. М. Горький відзначив, що у витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (Рильський, III, 1956, 141);

// у знач. ім. реа́льне, ного, с. Те, що існує в об’єктивній дійсності; протилежне уявне.

Солодкі випари романтики оповили його душу чарами, вивели за межі реального — в світ фантастичної героїки (Кол., Терен… 1959, 78).

∆ Реа́льна заробі́тна пла́та — кількість предметів споживання й послуг, які може мати трудящий на свою номінальну заробітну плату.

Необхідно провадити рішучу боротьбу за збереження реальної заробітної плати робітникам шляхом забезпечення сталості цін продуктів (КП України в резол. і рішен.., 1958, 257).

2. Який можна здійснити, виконати.

— Ми довели на ділі, що наш план цілком реальний (Крот., Сини.., 1948, 7);

Мрії багатьох поколінь людей про проникнення в космічні простори стають все більш реальними (Наука.., 2, 1958, 28).

3. Який відзначається вмінням і здатністю правильно враховувати і тверезо оцінювати об’єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін.

Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома.. Одним словом, був се чоловік наскрізь «позитивний» і реальний (Фр., II, 1950, 292).

4. заст. Який має практичне значення, практично потрібний.

— В клас не ходять [студенти], до церкви не ходять, про богословію ніхто й не дбає. Кинулись на ті реальні науки й носяться з ними, як бог зна з чим! (Н.-Лев., І, 1956, 564).

∆ Реа́льна шко́ла; Реа́льне учи́лище — у дореволюційній Росії — середній навчальний заклад, в якому віддавалася перевага природничим і точним наукам.

— Коли був малий, — оповідав [Йоганн] своїм гарним голосом, — мусив пасти кози в свого родича на Моравії, де його посилали до реальної школи, не до гімназії (Коб., III, 1956, 346);

Він — учень реального училища — сидить над хитрою алгебраїчною задачею (Шовк., Інженери, 1956, 310).

5. рідко. Реалістичний.

— Правда, картина не зовсім естетична, але зате реальна, — тяг далі Леонід Семенович жарт (Н.-Лев., IV, 1956, 75);

Вже в половині 1876 року він [І. Франко] виступає з першими не фантастичними, а реальними оповіданнями: «Лесишина челядь» і «Два приятелі» (Коцюб., III, 1956, 32).