1. Великий тлумачний словник сучасної мови

реальний

реа́льний

-а, -е.

1》 Який існує в об'єктивній дійсності; дійсний; прот. уявний.

|| у знач. ім. реальне, -ного, с. Те, що існує в об'єктивній дійсності; протилежне уявне.

Реальна заробітна плата — кількість предметів споживання й послуг, що їх може мати трудящий на свою номінальну заробітну плату.

Реальна процентна ставка — процентна ставка, очищена від інфляції.

Реальний обмінний курс — обмінний курс валют двох країн, підрахований з урахуванням рівня цін на товари в цих країнах.

Реальний товар — товар з негайною поставкою або з поставкою у майбутньому, але який володіє індивідуальними властивостями, якостями, на відміну від абстрактного товару.

Реальні податки — вид прямих податків, що їх стягують з окремих видів майна платника.

2》 Який можна здійснити, виконати.

3》 Який відзначається вмінням і здатністю правильно враховувати і тверезо оцінювати об'єктивні умови, можливості й т. ін.

4》 заст. Який має практичне значення, практично потрібний.

Реальна школа; Реальне училище — у дореволюційній Росії – середній навчальний заклад, в якому віддавалася перевага природничим і точним наукам.

5》 рідко. Реалістичний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реальний — реа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. реальний — Дійсний, не УЯВНИЙ; (- науки) практичний, прикладний; Р. реалістичний. Словник синонімів Караванського
  3. реальний — Існуючий, речевий, див. конкретний Словник чужослів Павло Штепа
  4. реальний — РЕА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який існує в об'єктивній дійсності; дійсний; протилежне уявний. Ваня ніби прокинувся від сну, вступає з книжкового в реальний світ – світ боротьби (М. Шеремет); Сила публіцистики – в реальних фактах і в живих людях (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. реальний — реа́льний (лат. realis) 1. Дійсний, існуючий. 2. Можливий для виконання, здійсненний. 3. Заснований на врахуванні справжніх умов, відповідний справжньому станові; ¤ р-а заробітна плата – кількість продуктів і послуг... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. реальний — СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. реальний — Реа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. реальний — РЕА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який існує в об’єктивній дійсності; дійсний; протилежне уявний. Ваня ніби прокинувся від сну, вступає з книжкового в реальний світ — світ боротьби, політики, де йому належить почесне місце молодого бійця-революціонера (Шер. Словник української мови в 11 томах