родитися

РОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, недок. і док.

1. З’являтися на світ під час пологів (про дитину, дітей).

Будеш добрий, буде і тобі добре, а ні, то краще було тобі й не родитися на світ (Фр., IV, 1950, 44);

— Чоловік на те й родився, щоб весь вік, скільки живе, розуму вчитися (Тют., Вир, 1964, 214).

◊ В соро́чці роди́тися — бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має удачу.

— Вас учора допитували? — Ні. Обличчя Чорнокнижного повеселіло: — Ви, певне, в сорочці родились (Стельмах, І, 1962, 450);

Роди́тися під щасли́вою зі́ркою див. зі́рка;

Роди́тися під щасли́вою зоре́ю див. зоря́.

2. ким, яким, з чим. Бути наділеним певними властивостями, якостями від народження; уродитися ким-, яким-небудь.

— Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся… (Гончар, III, 1959, 59);

— О, князю, — крикнув, — пресловутий! Великим ти родився бути! (Котл., І, 1952, 271);

[Гарасим:] А давно ти, діду, осліп чи таким і родився? [Кобзар:] Та родився я видючим… А осліп… (Мирний, V, 1955, 88);

Родивсь [Сметана], як Моцарт, — з музикою в серці І в пальцях, ще з дитинства послухняних (Рильський, II, 1960, 289).

3. перен. З’являтися, виникати (про явища, події, почуття і т. ін.).

Неологізми, новотвори родяться щодня (Рильський, III, 1956, 75);

Старшина виклав їздовим свій новий план. Ці плани, іноді майже фантастичні, родились у нього в голові один за одним (Гончар, III, 1959, 223);

Дощ сипонув.. Залопотіло, задзижчало, за-буркало доокола, родилася тисяча струмків (Хотк., II, 1966, 220);

Довго дивилися вниз, не проронивши ні слова, — там пройшло їхнє дитинство, там жили їхні батьки і діди, там родилася їхня любов, там спіткала їх розлука (Тют., Вир, 1964, 279);

// Наставати (про час).

Якісь жовті і каламутні дні родились по неспокійних ночах (Коцюб., II, 1955, 69).

4. тільки недок. Виростати, спіти, даючи урожай (про рослини та плоди).

— Хай буйно родиться пшениця, Щоб кожен був за неї рад (Павл., Бистрина, 1959, 17);

— Нащо розводити? Гриби й самі родяться, був би дощ, — сказав старенький скуйовджений селянин (Довж., І, 1958, 458).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родитися — роди́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. родитися — НАРОДЖУВАТИСЯ, ур. приходити у світ <н. Христос приходить у світ>. Словник синонімів Караванського
  3. родитися — роджуся, родишся, недок. і док. 1》 З'являтися на світ під час пологів (про дитину, дітей). В сорочці родитися перен. — бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має талан. 2》 ким, яким, з чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. родитися — Народжуватися, народитися, понароджуватися, зроджуватися, зродитися, позроджуватися, відроджуватися, відродитися, повідроджуватися, перероджуватися, переродитися, поперероджуватися, розроджуватися, розродитися, порозроджуватися, уроджуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  5. родитися — РОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, недок. і док. 1. З'являтися на світ під час пологів (про дитину, дітей). Будеш добрий, буде і тобі добре, а ні, то краще було тобі й не родитися на світ (І. Словник української мови у 20 томах
  6. родитися — роди́тися: ◊ під злодійською зві́здою роди́тися → звізда Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. родитися — народи́вся (роди́вся) під щасли́вою зі́ркою (зоре́ю). Щасливий, везучий, удачливий і т. ін. Недаремно сусіди й родичі завжди заздрили моїй удачі.. Ти — казали вони,— народився хоч і без сорочки, але під щасливою зіркою (О. Фразеологічний словник української мови
  8. родитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  9. родитися — Роди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Ном. № 4600. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця. Ном. № 347. Словник української мови Грінченка