розбалакування
РОЗБАЛА́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розбала́кувати.
— А коли… — знов завів своєї один зі змовників, та Джурило, видно, не мав охоти на розбалакування (Загреб., Диво, 1968, 149);
// мн. Багатослівні, беззмістовні висловлювання.
Дядьки, слухаючи розбалакування Кулика, поглядають на Дьяконова все з більшою повагою (Гончар, II, 1959, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбалакування — розбала́кування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- розбалакування — див. розмова Словник синонімів Вусика
- розбалакування — -я, с., розм. Дія за знач. розбалакувати. || мн.Багатослівні, беззмістовні висловлювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбалакування — РОЗБАЛА́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розбала́кувати. – А коли... – знов завів своєї один зі змовників, та Джурило, видно, не мав охоти на розбалакування (П. Загребельний); // мн. Багатослівні, беззмістовні висловлювання. Словник української мови у 20 томах
- розбалакування — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови