скорочений

СКОРО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до скороти́ти.

У небезпечних же виробництвах і шкідливих для здоров’я робочий день повинен бути скорочений до 4 — 6 годин на добу (Ленін, 32, 1973, 152);

Мовлення може бути скорочене настільки, що співрозмовники можуть розуміти один одного буквально «з півслова» (Рад. психол. наука.., 1958, 235);

Величина шлунка пристосовується до його наповнення, тобто в шлунку ніколи нема порожнього простору, він завжди скорочений (Наука.., 8, 1959, 27);

Моя Ірен, чого ти така сумна, сумна? Вже тиждень без роботи — скорочена вона (Сос., I, 1957, 323);

// скоро́чено, безос. присудк. сл.

Від Козельця, через Чернігівщину, Сумщину, Курську й Орловську області, дорогу [на Москву] набагато скорочено (Рад. Укр., 19.XII 1961, 4);

Микола відчув, що Гиря неприхильний до Радянської влади, але не міг зрозуміти,.. чому під час чистки апарату млина його, Гирю, не скорочено (Гжицький, Вел. надії, 1963, 13).

2. у знач. прикм. Який після скорочення став менший за кількістю, об’ємом, величиною і т. ін.

Професор готував для перевидання скорочений курс своєї наукової праці (Смолич, Мир.., 1958, 82);

Яскравим проявом піклування партії та уряду про добробут трудящих є поступове переведення робітників і службовців на скорочений робочий день (Наука.., 2, 1960, 2).

3. у знач. прикм. Виражений коротко, позначений початковими літерами, частиною слова (слів) або коротшим словом.

Наказовий спосіб доречніший для передачі несподіваної дії, викликаної попереднім розгортанням подій; скорочене ж дієслово вживається тільки із значенням раптовості дії, не зумовленої прямо іншими діями (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 391).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорочений — Скоро́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. скорочений — скоро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. скорочений — СКОРО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скороти́ти. Мовлення може бути скорочене настільки, що співрозмовники можуть розуміти один одного буквально “з півслова” (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. скорочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скоротити. || скорочено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який після скорочення став менший за кількістю, об'ємом, величиною і т. ін. 3》 у знач. прикм. Виражений коротко, позначений початковими літерами, частиною слова (слів) або коротшим словом. Великий тлумачний словник сучасної мови