скубнути

СКУБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до ску́бти 1, 2.

— Куди ж це? — спитала паніматка. — До Києва,— скубнувши себе за вус, відповів Тиміш (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 361);

Дмитрик скубнув по дорозі за хвіст козу (Коцюб., І, 1955, 130);

Хочеться йому наздогнати Меланку і скубнути за «телячі хвостики» [кіски] (Жур., Вечір.., 1958, 7);

Його руки так і нишпорили, щоб когось скубнути, щипнути, штовхнути (Добр., Ол. солдатики, 1961, 48);

Дід Танасій не без того, щоб коли не нагомонів на його, часом і за чуба скубне, а за очі хвалить хлопця (Вас., І, 1959, 268);

— Самі ми нікого не чіпаємо по-дурному, а чому нас кожний намагається скубнути? (Шовк., Інженери, 1956, 365);

Хто йде,— горох скубне: гребець скубне у жменю; Іде косар і жнець — нагарбають в кишеню; Прискочить дітвора,— і в пелену смикне… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60);

Він.. покрикує на коней, що норовлять на ходу скубнути трави (М. Ол., Леся, 1960, 9);

— Ми хіба з тих, що й самі готові скубнути, де би вдалося (Фр., VII, 1951, 355);

*Образно. От в Росії та на Східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір’я полетіло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скубнути — Скубну́ти, -бну́, -не́ш гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. МПр. 31. Словник української мови Грінченка
  2. скубнути — СКУБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. Однокр. до ску́бти 1, 2. – Куди ж це? – спитала паніматка. – До Києва, – скубнувши себе за вус, відповів Тиміш (О. Ільченко); Дмитрик скубнув по дорозі за хвіст козу (М. Словник української мови у 20 томах
  3. скубнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до скубти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скубнути — СКУ́БТИ (про тварин, птахів — рвати траву, листя губами, зубами, дзьобом), СКУ́БАТИ, ЩИПА́ТИ. — Док.: скубну́ти, скубону́ти підсил. ускубну́ти (вскубну́ти), щипну́ти, ущипну́ти (вщипну́ти). Кінь, пущений вільно, почав скубти траву (В. Словник синонімів української мови
  5. скубнути — скубну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови