скіпка
СКІ́ПКА, и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах;
// Те саме, що трі́ска.
Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (Ков., Світ.., 1960, 102);
Пушта.. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (Скл., Святослав, 1959, 106);
*У порівн. Так як скіпка на воді крутиться, попавши на чорторий, так він [Василь Невольник] ворочавсь між тим ярмарком (П. Куліш, Вибр., 1969, 172);
// Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина.
[Едіта:] Шановний Годвінсон заслаб на очі, читаючи при скіпці… (Л. Укр., III, 1952, 11);
Молодий гридник.. взяв з-під столу соснову скіпку, вмочену в дьоготь, і запалив її від свічки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 44);
// Тонкий, гострий шматочок тріски, який потрапив під шкіру; скалка.
Залізла скіпка в ногу.
◊ Ви́сохнути (зсо́хнути і т. ін.), як (мов) скі́пка (на скі́пку) — дуже схуднути; змарніти, виснажитися.
Маруся виснажилась, висохла, як скіпка, одначе була проворна (Н.-Лев., III, 1956, 323);
Ги́дко скі́пками (на скі́пки) узя́ти — хто-небудь викликає огиду.
Прийшла бабуся, та ще й така, що гидко скіпками узяти (Кв.-Осн., II, 1956, 209);
На скі́пки (перев. із сл. трощити, розбивати і т. ін.) — зовсім, цілком, ущент.
Стрілами під небо сягала [січа], Об шоломи мечами гарчала, Гартовані списи на скіпки трощила-ламала (Мирний, V, 1965, 267);
Не зду́жає (не зду́жав) й скі́пки підня́ти, рідко — хто-небудь дуже слабий, слабосилий, виснажений.
А він такий, що ні на що і дивитись було; та ще перепивсь, так не здужав і скіпки підняти (Кв.-Осн., II, 1956, 104);
Як (мов) скі́пка (перев. із сл. сухий, худий і т. ін.) — дуже, у великій мірі.
І гарний [Клопотовський] з лиця, але сухий, як скіпка, та замлілий, неначе захарчований (Н.-Лев., IV, 1956, 282);
Перед вершниками, з в’язкою хмизу за плечима, горбиться суха, мов скіпка, постать старого селянина (Стельмах, І, 1962, 43).
Значення в інших словниках
- скіпка — скі́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скі́пки Орфографічний словник української мови
- скіпка — див. колючка; тріска Словник синонімів Вусика
- скіпка — -и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах. || Те саме, що тріска. || Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скіпка — СКІ́ПКА, и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах; // Те саме, що трі́ска. Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (С. Ковалів); Пушта .. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (С. Словник української мови у 20 томах
- скіпка — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). Словник синонімів української мови
- скіпка — Скі́пка (скалка), -ки, -ці; скі́пки́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скіпка — Скіпка, -ки ж. ум. отъ скіпа. Словник української мови Грінченка