скіпка
скі́пка
-и, ж.
Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах.
|| Те саме, що тріска.
|| Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина.
|| Тонкий, гострий шматочок тріски, який потрапив під шкіру; скалка.
На скіпки (перев. зі сл. трощити, розбивати і т. ін.) — зовсім, цілком, ущент.
Як (мов) скіпка (перев. зі сл. сухий, худий і т. ін.) — дуже, великою мірою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скіпка — скі́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скі́пки Орфографічний словник української мови
- скіпка — див. колючка; тріска Словник синонімів Вусика
- скіпка — СКІ́ПКА, и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах; // Те саме, що трі́ска. Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (С. Ковалів); Пушта .. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (С. Словник української мови у 20 томах
- скіпка — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). Словник синонімів української мови
- скіпка — Скі́пка (скалка), -ки, -ці; скі́пки́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скіпка — СКІ́ПКА, и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах; // Те саме, що трі́ска. Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (Ков., Світ.., 1960, 102); Пушта.. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (Скл. Словник української мови в 11 томах
- скіпка — Скіпка, -ки ж. ум. отъ скіпа. Словник української мови Грінченка