1. Словник української мови в 11 томах

сліпак

СЛІПА́К, а́, ч.

1. розм. Те саме, що сліпе́ць 1.

2. тільки мн., вульг. Очі.

— Всю роботу хатню на мене скинула. А скажу їй що, то так на тебе подивиться своїми сліпаками, що аж страх бере за плече… (Коцюб., І, 1955, 264);

[Стратон:] Хто сказав! Своїми сліпаками сам бачив, а ви кажете! Можу ось присягнути, коли не вірите… (Козл., Щури.., 1956, 252);

*У порівн. Чорні скособочені халупки.. маленькими зеленкуватими вікнами, наче сліпаками, роз’їденими трахомою, стежать за кожним прохожим (Кол., Терен.., 1959, 35).

3. зоол. Те саме, що сліпе́ць 2.

Мало хто знає цю незвичайну істоту. І не дивно — мешкає вона під землею. Це один з видів гризунів..— сліпак малий (Наука.., 1, 1966, 29).

4. ент., діал. Сліпень (у 1 знач.).

5. розм. Те саме, що кагане́ць 1.

Мірошниченко підіймає над головою чахлий вогник сліпака, пильно оглядає всі збори (Стельмах, II, 1962, 13);

Блимали [в минулому] по кутках приземкуватих хат каганці-сліпаки, гуділа біля лежанки материна прядка, а ми, маленькі й сині, скиглили на печі (Чаб., Шляхами.., 1961, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпак — сліпа́к 1 іменник чоловічого роду, істота сліпець сліпа́к 2 іменник чоловічого роду, істота зінське щеня; сліпень сліпа́к 3 іменник чоловічого роду каганець Орфографічний словник української мови
  2. сліпак — Сліпець, як ім. сліпий; (гризун) зінське щеня; (комаха) ґедзь; мн. СЛІПАКИ, ВУЛ. очі, вул. більма, сліпи, балухи, баньки, сліпні. Словник синонімів Караванського
  3. сліпак — див. каганець; сліпий Словник синонімів Вусика
  4. сліпак — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що сліпець 1). 2》 тільки мн., вульг. Очі. 3》 зоол. Те саме, що сліпець 2). 4》 ент., діал. Сліпень (у 1 знач.). 5》 розм. Те саме, що каганець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сліпак — СЛІПА́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що сліпе́ць 1. 2. тільки мн., грубо. Очі. – Всю роботу хатню на мене скинула. А скажу їй що, то так на тебе подивиться своїми сліпаками, що аж страх бере за плече... (М. Коцюбинський); [Стратон:] Хто сказав!... Словник української мови у 20 томах
  6. сліпак — сліпа́к 1. ґедзь (ср, ст) 2. дитяча гра, у якій один гравець, повернувшись спиною до інших, має вгадати, хто його вдарив (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. сліпак — СЛІПИ́Й ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), СЛІПОТА́ збірн. розм. (сліпі люди); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРІ́Д розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн. Словник синонімів української мови