сліпак
Сліпець, як ім. сліпий; (гризун) зінське щеня; (комаха) ґедзь; мн. СЛІПАКИ, ВУЛ. очі, вул. більма, сліпи, балухи, баньки, сліпні.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сліпак — сліпа́к 1 іменник чоловічого роду, істота сліпець сліпа́к 2 іменник чоловічого роду, істота зінське щеня; сліпень сліпа́к 3 іменник чоловічого роду каганець Орфографічний словник української мови
- сліпак — див. каганець; сліпий Словник синонімів Вусика
- сліпак — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що сліпець 1). 2》 тільки мн., вульг. Очі. 3》 зоол. Те саме, що сліпець 2). 4》 ент., діал. Сліпень (у 1 знач.). 5》 розм. Те саме, що каганець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сліпак — СЛІПА́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що сліпе́ць 1. 2. тільки мн., грубо. Очі. – Всю роботу хатню на мене скинула. А скажу їй що, то так на тебе подивиться своїми сліпаками, що аж страх бере за плече... (М. Коцюбинський); [Стратон:] Хто сказав!... Словник української мови у 20 томах
- сліпак — сліпа́к 1. ґедзь (ср, ст) 2. дитяча гра, у якій один гравець, повернувшись спиною до інших, має вгадати, хто його вдарив (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сліпак — СЛІПИ́Й ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), СЛІПОТА́ збірн. розм. (сліпі люди); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРІ́Д розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн. Словник синонімів української мови
- сліпак — СЛІПА́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що сліпе́ць 1. 2. тільки мн., вульг. Очі. — Всю роботу хатню на мене скинула. А скажу їй що, то так на тебе подивиться своїми сліпаками, що аж страх бере за плече… (Коцюб., І, 1955, 264); [Стратон:] Хто сказав!... Словник української мови в 11 томах