смиренний

СМИРЕ́ННИЙ, а, е.

1. Який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості.

Списав її [книжку] смиренний слуга господа.. брат Веріфікус (Л. Укр., III, 1952, 740);

[Гаврило:] Ідіть у фортецю і не забувайте, що сказав вам смиренний божий слуга, полковий дяк (Корн., І, 1955, 219).

2. Покірний, лагідний.

Бойко сидить на лаві. Смиренний, тихий бойко (Хотк., II, 1966, 420);

// Який виражає покору, лагідність.

На смиренному обличчі старости хижішають темні, з розкиданими прожилками очі (Стельмах, І, 1962, 639);

У панегіричних творах автори піднесено вихваляли того, кому присвячували вірш, а про себе говорили у смиренному, зневажливому тоні (Рад. літ-во, 5, 1962, 87);

// Сповнений покори.

За сими йшли [у пеклі] святі понури, Що не дивились на світ, Смиренної були натури. Складали руки на живіт (Котл., І, 1952, 128);

Й ця смиренна грамота здається королеві нечуваною зухвалістю (Тулуб, Людолови, 1957, 497).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смиренний — Смире́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. смиренний — СПОКІ́ЙНИЙ (який має вдачу, що відзначається спокоєм, рівністю), СУПОКІ́ЙНИЙ, РІ́ВНИЙ, ТИ́ХИЙ (який поводиться тихо, не створює неспокою); СМИ́РНИЙ, СУМИ́РНИЙ, МИ́РНИЙ рідше, СМИРЕ́ННИЙ підсил., А́НГЕЛЬСЬКИЙ підсил., ТИХОМИ́РНИЙ розм., ПЛО́ХИЙ розм. Словник синонімів української мови
  3. смиренний — СМИРЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості. Списав її [книжку] смиренний слуга господа .. брат Веріфікус (Леся Українка). 2. Покірний, лагідний. Бойко сидить на лаві. Смиренний, тихий бойко (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. смиренний — Смиренний, -а, -е Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12. Словник української мови Грінченка
  5. смиренний — -а, -е. 1》 Який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості. 2》 Покірний, лагідний. || Який виражає покору, лагідність. || Сповнений покори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. смиренний — Негордий, не гордовитий, лагідний, покірний, смирний, не натуристий. Словник синонімів Караванського
  7. смиренний — смире́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  8. смиренний — див. покірний Словник синонімів Вусика