сніп

СНІП, снопа́, ч.

1. Зв’язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур.

Одрадяни трохи не всім селом вийшли в поле: чоловіки та парубки з грабками, а жінки та дівчата снопи в’язати (Мирний, IV, 1955, 248);

На доброму житі нажинала [Катерина] півтори копи, наривала по двісті снопів кучерявого гороху (Стельмах, II, 1962, 209);

Бовваніли поставлені купками високі снопи кукурудзи (Гончар, III, 1959, 218);

*Образно. Бричка рушає, а за нею, голосячи, біжить жінка, і позад неї колихається чорний сніп волосся (Стельмах, II, 1962, 166);

*У порівн. На хвилях гойдалися уламки [корабля]. Людей було розкидано по морю, як снопи по ниві (Ю. Янов., II, 1958, 80);

— Один раз пройшов [дядько] вагон.., потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 227);

// Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин.

На столі палав різнобарвний сніп квітів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 374);

Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю.. Звичними рухами розпалив вогонь (Тулуб, В степу.., 1964, 304).

Заробля́ти (жа́ти, коси́ти і т. ін.) за [п’я́тий (дев’я́тий і т. ін.)] сніп — жати, косити і т. ін., одержуючи плату певною частиною врожаю.

— Атож! Що громаді, те й бабі, — посміхався криво Гаврило. — Ще доведеться на старість за сніп заробляти (Коцюб., II, 1955, 53);

Влітку, в жнива, вся сім’я виходила на заробітки, — жати за сніп (Вас., Незібр. тв., 1941, 157);

Сьогодні нарешті дійшли до згоди, що зажинки будуть першим днем страйку. Умови всюди мали бути однакові: жати за п’ятий сніп, чоловік в день має заробити сімдесят п’ять копійок, жінка — п’ятдесят, підліток — тридцять п’ять, дитина — двадцять, а строкарям подвоїти заробіток (Стельмах, І, 1962, 503);

Не раз доводилося бувати Ониськові в цих краях, особливо в жнива, доводилося косити в того ж Биковця за дев’ятий сніп (Цюпа, Три явори, 1958, 30).

◊ Повали́тися (звали́тися і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) сніп — важко впасти всім тілом.

[Микита:] Чуєш, я вже мертвець!.. Пташка манесенька крильцем зачепе [зачепить] злегенька, і я звалюсь, як сніп… (Кроп., I, 1958, 118);

Христя, наче сніп, повалилася додолу (Мирний, III, 1954, 253).

2. перен. Потік променів, іскор і т. ін., що розходяться пучком.

Сіно дотліває поволі, і лиш часом бухне з тріском сніп іскор (Коцюб., II, 1955, 65);

Сніп автомобільного світла різнув по вікнах (Ле, Історія радості, 1947, 174);

*У порівн. Посипались іскри снопами, Запалала вся кузня огнем (Граб., II, 1959, 574).