1. Словник української мови в 11 томах

собачина

СОБА́ЧИНА, и, ж.

1. Те саме, що собача́тина.

[Анзорге:] Ти дав Дружка забити? [Старий Бавмерт:] А що ж, хіба з голоду здихати? .. [Єгер:] Чи то ви завжди такі лакомі на собачину? (Л. Укр., IV, 1954, 218).

2. Хутро собаки. Шапка з собачини.

3. розм. Запах собаки, собачої шерсті; псина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собачина — СОБА́ЧИНА, и, ж. 1. Те саме, що собача́тина. [Анзорге:] Ти дав Дружка забити? [Старий Бавмерт:] А що ж, хіба з голоду здихати? .. [Єгер:] Чи то ви завжди такі лакомі на собачину? (Леся Українка); Ти, хлопче, мабуть, і забув про таке життя. Словник української мови у 20 томах
  2. собачина — I соб`ачина-и, ж. 1》 Те саме, що собачатина. 2》 Хутро собаки. Шапка з собачини. 3》 розм. Запах собаки, собачої шерсті; псина. II собач`ина-и, ж. Те саме, що собачка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. собачина — соба́чина іменник жіночого роду м'ясо собачи́на іменник жіночого роду, істота собачка Орфографічний словник української мови