собачина
I соб`ачина-и, ж.
1》 Те саме, що собачатина.
2》 Хутро собаки. Шапка з собачини.
3》 розм. Запах собаки, собачої шерсті; псина.
II собач`ина-и, ж.
Те саме, що собачка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- собачина — соба́чина іменник жіночого роду м'ясо собачи́на іменник жіночого роду, істота собачка Орфографічний словник української мови
- собачина — СОБА́ЧИНА, и, ж. 1. Те саме, що собача́тина. [Анзорге:] Ти дав Дружка забити? [Старий Бавмерт:] А що ж, хіба з голоду здихати? .. [Єгер:] Чи то ви завжди такі лакомі на собачину? (Леся Українка); Ти, хлопче, мабуть, і забув про таке життя. Словник української мови у 20 томах
- собачина — СОБА́ЧИНА, и, ж. 1. Те саме, що собача́тина. [Анзорге:] Ти дав Дружка забити? [Старий Бавмерт:] А що ж, хіба з голоду здихати? .. [Єгер:] Чи то ви завжди такі лакомі на собачину? (Л. Укр., IV, 1954, 218). 2. Хутро собаки. Шапка з собачини. 3. розм. Запах собаки, собачої шерсті; псина. Словник української мови в 11 томах