1. Великий тлумачний словник сучасної мови

собачий

соба́чий

-а, -е.

1》 Прикм. до собака 1).

|| Зробл. із хутра собаки. Собача шуба.

2》 у знач. ім. собачі, -чих, мн. Родина хижих ссавців, до яких належать собака, вовк, лисиця і т. ін.

3》 перен. Власт. собаці; такий, як у собаки.

Собача вірність (відданість) — надзвичайна вірність, відданість.

Собача кропива — рід рослин родини губоцвітих; те саме, що пустирник.

Собача петрушка — рід рослин родини зонтичних; вважається отруйною.

Собача смерть — ганебна смерть.

Собача упряжка — нарти, до яких запряжені собаки; засіб пересування у північних народів.

Собача ямка анат. — заглиблення на передній поверхні тіла верхньої щелепи, де починається м'яз, що піднімає кут рота.

Собачий кліщ — народна назва пасовищного кліща та лісового кліща; трапляються на собаках та ін. свійських і диких тваринах.

Собачий нюх у кого — хтось має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти що-небудь приховане, таємне.

Собачі очі — очі, що виражають відданість, покірність.

4》 перен., розм. Дуже тяжкий.

Собача вахта — на флоті – вахта між 2 та 4 годинами.

5》 перен., розм. Надзвичайно сильний, крайній у своєму прояві. Собачий холод.

6》 розм. Уживається як складова частина лайливих висловів. Собаче життя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собачий — соба́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. собачий — Песій, псячий, песячий, песький; (- вдачу) як у собаки <�холуйський або злий>; (- смерть) ганебний; (нюх) тонкий, доскіпливий; (- працю) П. тяжкий; (голод) страшенний; ім. СОБАЧНИК, псар. Словник синонімів Караванського
  3. собачий — СОБА́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до соба́ка 1. Між бурлаками почалася тривога: одні казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути, другі казали, що посесор годує людей собачим м'ясом (І. Нечуй-Левицький); Подавали солодке. Словник української мови у 20 томах
  4. собачий — Пішла собачими стежками. Пішла на неморальну дорогу. Собачі голоса, не йдуть попід небеса. Брехня до Бога не доходить. Він її не слухає. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. собачий — поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо. Стати злим, недоброзичливим, несправедливим і т. ін. Пошився (чоловік) в собачу шкуру (Укр.. присл..). соба́чий нюх у кого. Хто-небудь має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти, знаходити і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. собачий — Соба́чий, -ча, -че; -ба́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. собачий — СОБА́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до соба́ка 1. Між бурлаками почалася тривога: одні казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути, другі казали, що посесор годує людей собачим м’ясом (Н.-Лев., II, 1956, 211); Подавали солодке. Словник української мови в 11 томах
  8. собачий — Собачий, -а, -е 1) Собачій. собача віра, юха. Бранныя слова. Собача віра.... і їсти не давала. Рудч. Ск. І. 183. Як попється, то йому не кажи ні злого, ні доброго — така собача юха. ЗОЮР. І. 152. 2) Растенія: а) — корінь. Cynoglossum officinale. Анн. 119. Словник української мови Грінченка