союз

СОЮ́З, у, ч.

1. Тісна єдність, тісний зв’язок між ким-, чим-небудь.

В союзі з революціонерами передових країн і з усіма пригнобленими народами проти всяких і всіх імперіалістів — така зовнішня політика пролетаріату (Ленін, 32, 1973, 329);

— Товариш Савченко раз на мітингу людям.. про союз робітників з трудящим селянством говорив,— пожвавішав хлопець (Стельмах, II, 1962, 177);

// Спільне подружнє життя.

Мати здалека рукою благословляє наш союз.— Моя дружино!.. Сині очі на тлі червоного хреста щасливо плачуть… (Сос., II, 1958, 418);

// Угода, домовленість з ким-небудь про щось.

Уклавши з Василієм Шуйським вигідний союз, шведський король весною 1609 р. надіслав до Новгорода сильний загін війська (Іст. СРСР, 1956, 160);

— Перси мріють про військовий союз з козацтвом проти турків (Тулуб, Людолови, II, 1957, 422).

2. Об’єднання груп людей, організацій, держав для яких-небудь спільних дій, спільної мети.

Наприкінці бронзового віку виникли великі союзи племен (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 87);

Продуценти цукру — цього білого українського золота — утворили союз «Укрцукр» (Смолич, Мир.., 1958, 92);

Основа основ нашого тісного співробітництва, його жива душа і спрямовуюча сила — це, звичайно, непорушний бойовий союз комуністичних партій країн соціалізму, єдність їх світогляду, єдність цілей, єдність волі (Матер. ХХV з. КПРС, 1976, 8).

3. Державне об’єднання, що складається з декількох держав, земель і т. ін. з однією верховною владою.

У нас, в Радянському Союзі, Усі народи, як брати: І росіяни, й білоруси, І українці, я і ти (Нех., Ми живемо.., 1960, 9);

Навколо в міліонах [мільйонах] голосів Союз республік молодих гримів (Рильський, І, 1956, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. союз — сою́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. союз — СПІЛКА, єдність; (військовий) альянс, коаліція; (держав) ОБ'ЄДНАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. союз — -у, ч. 1》 Тісна єдність, тісний зв'язок між ким-, чим-небудь. || Спільне подружнє життя. || Угода, домовленість з ким-небудь про щось. 2》 Об'єднання груп людей, організацій, держав для яких-небудь спільних дій, спільної мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. союз — СОЮ́З, у, ч. 1. Тісна єдність, тісний зв'язок (окремих осіб, груп, класів і т. ін.). Союз демократичних сил; – Товариш Савченко раз на мітингу людям .. про союз робітників з трудящим селянством говорив, – пожвавішав хлопець (М. Словник української мови у 20 томах
  5. Союз — Серія рад. пілотованих космічних кораблів, які СРСР запускав від 1967 (від 1980 модифікована версія С.-Т, від 1986 С.-ТМ) для здійснення наукових досліджень та технологічних експериментів, доставки космонавтів на орбітальні станції Салют і Мир... Універсальний словник-енциклопедія
  6. союз — Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Словник синонімів української мови