союз

Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Це відчуття цілковитої єдності з усім цим коханим, дорогим світом людей взагалі, батьківщини зокрема й родини передусім робило його щасливим (І. Багряний); Головне не падати духом, не впадати в розпач у біді, навчав Рубанюк своїх слухачів, у згуртованості наша сила (І. Цюпа); Призначення людини її єднання з Богом. І це велика тайна. І вона є, вона данність у нас. Тому душа людині необхідна. Без неї вона не була б людиною (з журналу); Замаскований ворог став втрачати одність (Ю. Яновський); Здавалося, ніщо не могло похитнути Давню Русь. Аж ось 1054 року помер Ярослав, і державна монолітність Русі порушилася (з журналу); Він розповів про пригоди "Лахтака", про товариську спаяність штурманів і матросів (М. Трублаїні); На шахті він пройшов школу робітничої спайки і взаємовиручки (Д. Прилюк). — Пор. 1. сою́з, 1. співдру́жність.

ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, держав, кожна з яких має власні законодавчі, виконавчі і судові органи); КОНФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, суверенних держав, що мають спільні керівні органи); БЛОК, КОАЛІ́ЦІЯ (держав, партій і т. ін. для тимчасових спільних дій перев. політичного, воєнного характеру); ЛІ́ГА (окремих осіб, організацій, держав з певною суспільно-політичною метою). Виробниче об'єднання; Літературне об'єднання; Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Союз Радянських Соціалістичних Республік; Троїстий Союз; Співдружність незалежних держав; Світове співтовариство; Всесвітня федерація футболу; Російська Федерація; Швейцарська конфедерація; Політичний блок; В 1686 р. російській дипломатії вдалося добитися виступу проти Туреччини порівняно широкою коаліцією європейських держав, так званої священної ліги (Росія, Польща, Австрія, Венеція) (з посібника); Ліга американських українців. — Пор. 1. організа́ція.

СОЮ́З (тісний зв'язок, співробітництво за домовленістю на якійсь основі), АЛЬЯ́НС, КОАЛІ́ЦІЯ, ЄДНА́ННЯ. — Він говорить, що Косінський.. мав таємні зносини з турецьким султаном і присягав на вірність і союз із турками (І. Ле); Північно-європейський альянс; Коаліція миролюбних держав; Єднання прогресивних сил. — Пор. 1. співдру́жність.

СПІВДРУ́ЖНІСТЬ (взаємна дружба, єднання), СПІВДРУ́ЖБА, БРАТЕ́РСТВО, БРА́ТСТВО, СОЛІДА́РНІСТЬ, ПОБРАТИ́МСТВО. Бойова співдружність; Творча співдружба професіональних діячів мистецтва з народними талантами; Братерство народів; Інтернаціональна солідарність; Побратимство міст різних країн. — Пор. 1. є́дність, 1. сою́з.

ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь тримала на руках його доньку від першого шлюбу (Ю. Яновський); — Ти повинен засвоїти таку істину: в подружжі треба підпирати одне одного (А. Хорунжий); Досвід показує, що шлюби, укладені за допомогою "Служби сім'ї", у кілька разів міцніші, ніж традиційні союзи (з журналу); Мати замріялась і згадала свою далеку молодість, безталанне дівоцтво, найми, а потім друге заміжжя з Максимом Береговенком (Є. Гуцало); Все примовляє (пан): — А що? Яково тобі у замужжі? (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. союз — сою́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. союз — СПІЛКА, єдність; (військовий) альянс, коаліція; (держав) ОБ'ЄДНАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. союз — -у, ч. 1》 Тісна єдність, тісний зв'язок між ким-, чим-небудь. || Спільне подружнє життя. || Угода, домовленість з ким-небудь про щось. 2》 Об'єднання груп людей, організацій, держав для яких-небудь спільних дій, спільної мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. союз — СОЮ́З, у, ч. 1. Тісна єдність, тісний зв'язок (окремих осіб, груп, класів і т. ін.). Союз демократичних сил; – Товариш Савченко раз на мітингу людям .. про союз робітників з трудящим селянством говорив, – пожвавішав хлопець (М. Словник української мови у 20 томах
  5. Союз — Серія рад. пілотованих космічних кораблів, які СРСР запускав від 1967 (від 1980 модифікована версія С.-Т, від 1986 С.-ТМ) для здійснення наукових досліджень та технологічних експериментів, доставки космонавтів на орбітальні станції Салют і Мир... Універсальний словник-енциклопедія
  6. союз — СОЮ́З, у, ч. 1. Тісна єдність, тісний зв’язок між ким-, чим-небудь. В союзі з революціонерами передових країн і з усіма пригнобленими народами проти всяких і всіх імперіалістів — така зовнішня політика пролетаріату (Ленін, 32, 1973, 329)... Словник української мови в 11 томах