спустошливий
СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний.
Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд, які вторглись зі сходу і були розгромлені на території Русі (Ком. Укр., 5, 1967, 62);
Зашумлять тисячокілометровими смугами молоді ліси і стануть на дорозі спустошливим вітрам (Рад. Укр., 3.ІІІ 1949, 1);
*Образно. — Цікаво, чи будуть ревнувати при комунізмі? — якось думала Зоя.. — Чи припиняться коли-небудь оці спустошливі усобиці людських почуттів? (Гончар, Дорога.., 1953, 11);
// Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення.
Війна лишила свої спустошливі сліди і в Озерному. Багате господарство було зруйноване (Оров., Зел, повінь, 1961, 5).
Значення в інших словниках
- спустошливий — (дія якого викликала велике винищення чогось) руйнівний, спустошувальний, винищувальний. Словник синонімів Полюги
- спустошливий — спусто́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
- спустошливий — Руйнівний, РУЇННИЙ, смертоносний, плюдрувальний, о. призначений спустошити, спустошливої дії; спустошувальний. Словник синонімів Караванського
- спустошливий — -а, -е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спустошливий — СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд... Словник української мови у 20 томах
- спустошливий — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети)... Словник синонімів української мови