спустошливий

Значення в інших словниках

1. спустошливий — спусто́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
2. спустошливий — Руйнівний, РУЇННИЙ, смертоносний, плюдрувальний, о. призначений спустошити, спустошливої дії; спустошувальний. Словник синонімів Караванського
3. спустошливий — -а, -е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спустошливий — СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд... Словник української мови у 20 томах
5. спустошливий — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети)... Словник синонімів української мови
6. спустошливий — СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд... Словник української мови в 11 томах