стільниця

СТІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Верхня дошка, кришка стола.

Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 428);

Білявий.. гримав кулаком об стільницю так, що аж посуд брязкотів (Коз., Блискавка, 1962, 8);

*У порівн. З.. вежі відкривається чудовий краєвид з гладенькими, як стільниця, рівнинами, косогорами, балками (Добр., Тече річка.., 1961, 11);

// Верхня дошка високої селянської скрині.

Накриті [скрині-столи] довгою, товстою столовою плитою — стільницею, не прикріпленою до коробки (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 73).

2. Дошка, на якій місять тісто, січуть м’ясо і т. ін.; кухонна дошка.

Я.. повироблювала котлети та порозкладувала на стільниці (Н.-Лев., III, 1956, 263);

Він бачив, як принесено мамі до ліжка стільницю, і вона помагала лагодити обід (Круш., Буденний хліб.., 1960, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стільниця — стільни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стільниця — І, ж. Верхня дошка, кришка стола. де матірня рука осліплим болем тихо сновигає вздовж: по стільниці. (ЗД:75). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. стільниця — СТІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Верхня дошка, кришка стола. Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (О. Ільченко); Білявий .. гримав кулаком об стільницю так, що аж посуд брязкотів (В. Козаченко); * У порівн. З .. Словник української мови у 20 томах
  4. стільниця — -і, ж. 1》 Верхня дошка, кришка стола. || Верхня дошка високої селянської скрині. 2》 Дошка, на якій місять тісто, січуть м'ясо і т. ін.; кухонна дошка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стільниця — Стільни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стільниця — Верхня дерев'яна дошка або кам'яна плита столу. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. стільниця — Стільниця, -ці ж. 1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99. 2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр. 3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98. Словник української мови Грінченка