стільниця

Значення в інших словниках

1. стільниця — стільни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. стільниця — І, ж. Верхня дошка, кришка стола. де матірня рука осліплим болем тихо сновигає вздовж: по стільниці. (ЗД:75). Словник поетичної мови Василя Стуса
3. стільниця — СТІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Верхня дошка, кришка стола. Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (О. Ільченко); Білявий .. гримав кулаком об стільницю так, що аж посуд брязкотів (В. Козаченко); * У порівн. З .. Словник української мови у 20 томах
4. стільниця — -і, ж. 1》 Верхня дошка, кришка стола. || Верхня дошка високої селянської скрині. 2》 Дошка, на якій місять тісто, січуть м'ясо і т. ін.; кухонна дошка. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стільниця — Стільни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стільниця — СТІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Верхня дошка, кришка стола. Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 428); Білявий.. гримав кулаком об стільницю так, що аж посуд брязкотів (Коз. Словник української мови в 11 томах
7. стільниця — Стільниця, -ці ж. 1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99. 2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр. 3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98. Словник української мови Грінченка