стільниця

стільни́ця

-і, ж.

1》 Верхня дошка, кришка стола.

|| Верхня дошка високої селянської скрині.

2》 Дошка, на якій місять тісто, січуть м'ясо і т. ін.; кухонна дошка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стільниця — стільни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стільниця — І, ж. Верхня дошка, кришка стола. де матірня рука осліплим болем тихо сновигає вздовж: по стільниці. (ЗД:75). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. стільниця — СТІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Верхня дошка, кришка стола. Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (О. Ільченко); Білявий .. гримав кулаком об стільницю так, що аж посуд брязкотів (В. Козаченко); * У порівн. З .. Словник української мови у 20 томах
  4. стільниця — Стільни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стільниця — СТІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Верхня дошка, кришка стола. Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 428); Білявий.. гримав кулаком об стільницю так, що аж посуд брязкотів (Коз. Словник української мови в 11 томах
  6. стільниця — Верхня дерев'яна дошка або кам'яна плита столу. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. стільниця — Стільниця, -ці ж. 1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99. 2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр. 3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98. Словник української мови Грінченка