сінник
СІННИ́К, а́, ч.
1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна.
— Приходжу у двір — уже в хаті не світиться. Так я, щоб не турбувати тебе, і пішов у сінник спати (Мирний, І, 1954, 224);
Спати поклали поета на сіннику, на свіжому запашному сіні, і, зарившись у нього, Тарас Григорович одразу міцно заснув (Тулуб, В степу.., 1964, 90);
Сіно та інші грубі корми зберігають на горищах і спеціальних сінниках (Колг. Укр., 11, 1956, 42).
2. Матрац, набитий сіном або соломою.
Вона спить на землі, на сіннику, без подушки, поклавши тілько якесь шмаття під голову (Фр., VII, 1951, 8);
[Анна:] Був обшук. Навіть солому з твого сінника витрусили (Галан, І, 1960, 402);
— Ото буде ваше ліжко,— тихо пояснив учитель, показуючи на дощатий тапчан з сінником, застелений чистим ряденцем (Кучер, Прощай.., 1957, 312).
Значення в інших словниках
- сінник — сінни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сінник — див. ПОВІТКА; (на ліжку) матрац, (набитий соломою) солом'яник Словник синонімів Караванського
- сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. – Приходжу у двір – уже в хаті не світиться. Словник української мови у 20 томах
- сінник — -а, ч. 1》 Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. 2》 Матрац, набитий сіном або соломою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сінник — МАТРА́Ц (м'яка товста підстилка для лежання); СІННИ́К (набитий сіном або соломою). Миня і книги носив, і матраци помагав дяді Володі набивати сіном (В. Канівець); Марія розкладала сінник на тапчані, молилась і йшла спати (С. Тудор). Словник синонімів української мови
- сінник — Сінни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)