сінник
сінни́к
-а, ч.
1》 Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна.
2》 Матрац, набитий сіном або соломою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сінник — сінни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сінник — див. ПОВІТКА; (на ліжку) матрац, (набитий соломою) солом'яник Словник синонімів Караванського
- сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. – Приходжу у двір – уже в хаті не світиться. Словник української мови у 20 томах
- сінник — МАТРА́Ц (м'яка товста підстилка для лежання); СІННИ́К (набитий сіном або соломою). Миня і книги носив, і матраци помагав дяді Володі набивати сіном (В. Канівець); Марія розкладала сінник на тапчані, молилась і йшла спати (С. Тудор). Словник синонімів української мови
- сінник — Сінни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. — Приходжу у двір — уже в хаті не світиться. Словник української мови в 11 томах