1. Словник синонімів української мови

сінник

МАТРА́Ц (м'яка товста підстилка для лежання); СІННИ́К (набитий сіном або соломою). Миня і книги носив, і матраци помагав дяді Володі набивати сіном (В. Канівець); Марія розкладала сінник на тапчані, молилась і йшла спати (С. Тудор).

ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал.; СІННИК (для зберігання сіна); ОБОРІ́Г, ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. (на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя); ДРОВІ́ТНЯ розм. (для дров); КО́ШНИЦЯ діал. (оплетена лозою, для зберігання кукурудзи в качанах). Цілий день літній в повітці у яслах.. лежав я та плакав (Т. Осьмачка); На току, біля хати, з повітчини викотили віялку (А. Головко); Батько був на горищі, мати — в повіті (Словник Б. Грінченка); Господар з-під шопи витяг плуг, виніс ярмо (І. Франко); Визирала вона (хатина) з-поміж кущів ліщини, немов якась шопчина або кошара для овець (Юліан Опільський); Найгірше не любив він отих цокотух-сусідок, що.. лазять по нишпорках та по підрях у чужому хазяйстві (Дніпрова Чайка); Десь-не-десь виткнеться хата на горбі, оборіг якийсь або колешня (Г. Хоткевич); Розшукав (Гриць) у дровітні дерев'яну легеньку лопату (Ю. Збанацький); Параскіца влізла в кошницю, яку, замість кукурудзи, наполовину виповняли качани (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сінник — сінни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сінник — див. ПОВІТКА; (на ліжку) матрац, (набитий соломою) солом'яник Словник синонімів Караванського
  3. сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. – Приходжу у двір – уже в хаті не світиться. Словник української мови у 20 томах
  4. сінник — -а, ч. 1》 Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. 2》 Матрац, набитий сіном або соломою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сінник — Сінни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сінник — СІННИ́К, а́, ч. 1. Повітка, намет або приміщення над стайнею чи скотарником для зберігання сіна. — Приходжу у двір — уже в хаті не світиться. Словник української мови в 11 томах