труд

ТРУД, а́, ч.

1. Наполеглива, старанна праця людини.

Не від бога те царство нам спаде, Не святі його з неба знесуть, Але власний наш розум посяде, Сильна воля і спільний наш труд (Фр., XI, 1952, 495);

Лиш у труді живе людина, а без труда її нема (Сос., Щоб сади.., 1947, 112);

// Сила, енергія, витрачені на якусь роботу.

[Xрапко:] Що ти будеш робити? Раз — лист бумаги [аркуш паперу] пропав, а вдруге — труда скільки! (Мирний, V, 1955, 121).

А́рмія труда́; Лю́ди труда́, поет. — трудящі, пролетаріат.

Лиш ми, робітники, ми — діти Святої армії труда Землею будем володіти, А паразитів жде біда!.. (Вороний, Вибр., 1959, 201);

Образ Леніна у творах фронтовиків кликав воїна-читача ідеально служити людям труда (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 72).

2. Праця, що вимагає великої затрати фізичної або розумової енергії.

— Робити з вашим сином мені не труд, а спочинок (Хотк., І, 1966, 150);

— Скільки ж вам, дядьку, за роботу? Павло подумає, дивлячись у землю і ніби питаючи в неї поради, скільки ж коштує його труд на ній, а тоді.. й скаже: — Та давайте, скільки дасте (Тют., Вир, 1964, 132);

— Я тільки сказав, що ми не можемо більше платити за лекцію, що я сам знаю, як це мало за такий труд (Хотк., І, 1966, 149).

Взя́ти на се́бе труд — зобов’язатися, погодитися виконати що-небудь.

Коли б можна це зробити і Ви взяли б на себе труд поговорити в цій справі з дирекцією Спілки, я був би дуже вдячний Вам (Коцюб., III, 1956, 224);

Даре́мний труд — марно, даремно.

Даремний труд — гнатися. Марусяк із власного досвіду знав, що в горах сто раз ліпше тікати, як гнатися (Хотк., II, 1966, 286);

З [вели́ким] трудо́м — ледве, насилу.

Вона з трудом перелізла через рів (Фр., VII, 1951, 145);

Утрьох тримали її [Олечку] і з великим трудом вкинули в рот дві таблетки (Хижняк, Тамара, 1959, 189);

Пі́сля труді́в; По труда́х — напрацювавшись, закінчивши якусь роботу.

Свекруха.. зирнула на старого, що лежав на полу, спочивав після трудів (Кв.-Осн., II, 1956, 236);

Що було, як вже їй сили перейметься — упаде по трудах тяжких, та тільки заплаче до бога (Вовчок, І, 1955, 180);

Пі́сля труді́в пра́ведних, жарт., ірон. — добре попрацювавши.

— Ну, а тепер, тітко Маріє, після трудів праведних не гріх було б і чарупину перехилити (Стельмах, І, 1962, 512).

◊ Го́ру (го́ри) труда́ ви́трудити див. ви́трудити.

3. Наслідок діяльності, праці; твір, витвір.

На чужий труд ласий не будь (Номис, 1864, № 10373);

Виходять разом на лани Селяни там і тут, І лютим паліям війни Не знищити їх труд! (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 58);

// розм. Послуга.

Прийміть же хоть тепер моє щире спасибі за Ваш труд (Коцюб., III, 1956, 116).