тягатися
ТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.
1. Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено.
— Буде отак, безщасна, цілий вік тинятись та тягатись з економії на економію (Н.-Лев., І, 1956, 156);
— Я тепер бачу, що не перероблю його на своє, а вічно тягатися отак-о по лісах — та де! О тім гріх навіть і думати (Хотк., II, 1966, 224);
// Переходити, переїжджати з місця на місце, жити в різних місцях.
— А я, — каже [Горпина], — вік ізвікувала, усе тягаючись по чужих дворах (Вовчок, І, 1955, 260);
Старша дочка [генеральші] десь далеко в Московщині; середня тягається по всіх усюдах за полком (Мирний, І, 1949, 200).
2. Вчащати куди-небудь або до кого-небудь.
Дід Грицай.. вже не так часто тягався по корчмах та по гостях (Н.-Лев., IV, 1956, 220);
// Вести неморальний спосіб життя, мати інтимні стосунки з ким-небудь; волочитися (у 4 знач.).
Не одно ж і лихо на мою голову. Чоловік тягається, п’янствує (Барв., Опов.., 1902, 299);
— Десь там тягалася по городах, може, не одно байстря вже мала, а сюди приїздить дівувати (Вас., І, 1959,266).
3. з чим. Носити, возити що-небудь з собою, постійно мати при собі.
На заставі таких розкошей, як роялі, ще ніхто не догадався поставити, отож і доводиться.. концертмейстеру тягатися з акордеоном (Загреб., Шепіт, 1966, 230);
// Переносити з місця на місце що-небудь; носитися з чим-небудь.
Мусили тягатися [солдати] з тими кружалами дроту, носитися з телефонними апаратами (Збан., Сеспель, 1961, 223);
— Голод скрізь, а в них [у куркулів] хліба.. хто зна й скільки! Як ніч, так і починають з мішками тягатися (Головко, І, 1957, 136).
4. Змагатися, суперничати.
— З вами, молодими, мені вже тягатись не сила… (Гончар, Таврія, 1952, 41);
// Боротися.
— Та хіба йому з оцими зливками бавитись? Йому на сцені з Піддубним тягатись! (Баш, Надія, 1960, 201).
5. Скубтися, смикати до болю одне одного (за волосся, вуха і т. ін.).
Тепер обидві разом прозивали себе послідніми словами й тягалися за волосся (Март., Тв., 1954, 316);
Старий Гаркуша воює з.. старообрядцями, за бороди з ними тягається (Гончар, II, 1959, 33).
6. Вести судову справу, судитися.
Давай [Онисько і Василь] судитися. Тягались вони, тягались, вимотували з їх грошенята, вимотували (Мирний, І, 1949, 218);
Три роки ми тягались по судах та несли кривавий гріш адвокатам (Козл., Опов. І. Клена, 1950, 14).
Значення в інших словниках
- тягатися — тяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тягатися — Волочитися, віятися; (по гостях) вчащати до кого; (з чим) носитися; (з ким) ЗАП. змагатися, мірятися силою <�чубами>; (за чуби) скубтися, смикатися; (в суді) судитися, процесуватися. Словник синонімів Караванського
- тягатися — [т'агатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- тягатися — ТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. – Буде отак, безщасна, цілий вік тинятись та тягатись з економії на економію (І. Словник української мови у 20 томах
- тягатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. || Переходити, переїжджати з місця на місце, жити в різних місцях. 2》 Вчащати куди-небудь або до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тягатися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- тягатися — Тяга́тися, -га́юся, -єшся гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22. 3) Таскаться, волочиться. Словник української мови Грінченка