1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тягатися

тяга́тися

-аюся, -аєшся, недок., розм.

1》 Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено.

|| Переходити, переїжджати з місця на місце, жити в різних місцях.

2》 Вчащати куди-небудь або до кого-небудь.

|| Вести неморальний спосіб життя, мати інтимні стосунки з ким-небудь; волочитися (у 4 знач.).

3》 з чим. Носити, возити що-небудь з собою, постійно мати при собі.

|| Переносити з місця на місце що-небудь; носитися з чим-небудь.

4》 Змагатися, суперничати.

|| Боротися.

5》 Скубтися, смикати до болю одне одного (за волосся, вуха і т. ін.).

6》 Вести судову справу, судитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягатися — тяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тягатися — Волочитися, віятися; (по гостях) вчащати до кого; (з чим) носитися; (з ким) ЗАП. змагатися, мірятися силою <�чубами>; (за чуби) скубтися, смикатися; (в суді) судитися, процесуватися. Словник синонімів Караванського
  3. тягатися — [т'агатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. тягатися — ТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. – Буде отак, безщасна, цілий вік тинятись та тягатись з економії на економію (І. Словник української мови у 20 томах
  5. тягатися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. тягатися — ТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. — Буде отак, безщасна, цілий вік тинятись та тягатись з економії на економію (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. тягатися — Тяга́тися, -га́юся, -єшся гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22. 3) Таскаться, волочиться. Словник української мови Грінченка