тяжкість
ТЯ́ЖКІСТЬ, кості, ж.
1. Властивість тіл притягатися до Землі.
2. Абстр. ім. до тяжки́й 1-10.
Голова цукру як фізичне тіло має певну тяжкість, вагу (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 62);
Не тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не вважають (Гончар, II, 1959, 355);
Сама вона була лікарем і, безумовно, добре знала тяжкість свого стану (Крот., Сини.., 1948, 86);
Відзначаючи всю тяжкість умов миру, ще їх нав’язав німецький імперіалізм, В. І. Ленін був.. сповнений віри в сили радянського народу (Іст. УРСР, II, 1957, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяжкість — тя́жкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тяжкість — [т’ажк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- тяжкість — ТЯ́ЖКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість тіл притягатися до Землі. 2. Абстр. ім. до тяжки́й 1–10. Не тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не вважають (О. Гончар); Сама вона була лікарем і, безумовно, добре знала тяжкість свого стану (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах
- тяжкість — -кості, ж. 1》 Властивість тіл притягатися до Землі. 2》 Абстр. ім. до тяжкий 1-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяжкість — ВАГА́ (сила, з якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ВАГОВИ́ТІСТЬ, ТЯ́ЖКІСТЬ рідше; ТЯГА́Р, ВАГОТА́ рідше (велика). Стара лагідно дивилась на обтяженого вагою ослика (Б. Словник синонімів української мови
- тяжкість — Тяжкість, -кости ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех. Словник української мови Грінченка